Транспортно-експедиторські послуги: ПДВ-облік
Експедитор зобов’язується за плату і за рахунок клієнта виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу. Договір експедирування укладають у письмовій формі, замовник та експедитор мають дійти згоди щодо всіх його істотних умов, у тому числі, щодо виду послуг експедитора
Хто такий експедитор
Відносини у сфері транспортно-експедиторської діяльності (ТЕД) регулює в першу чергу Закон України «Про транспортно-експедиторську діяльність» від 01.07.2004 р. № 1955-IV (далі – Закон № 1955). Є також низка інших нормативно-правових актів, які впливають на здійснення ТЕД. Відповідно до них експедитор зобов’язується за плату і за рахунок клієнта виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу (ст. 1, 9 Закону № 1955, ч. 1 ст. 929 ЦКУ, ч. 1 ст. 316 ГКУ).
Договір експедирування укладають у письмовій формі, замовник та експедитор мають дійти згоди щодо всіх його істотних умов, у тому числі, щодо виду послуг експедитора (ст. 9 Закону № 1955). Загалом деталізований перелік послуг наведено у ст. 8 Закону № 1955, зокрема, експедитор:
забезпечує оптимальне транспортне обслуговування, а також організовує перевезення вантажів різними видами транспорту;
фрахтує судна та залучає інші транспортні засоби і забезпечує їх подачу в порти, на залізничні станції, склади, термінали або інші об’єкти для своєчасного відправлення вантажів;
здійснює роботи, пов’язані з прийманням, накопиченням, подрібненням, доробкою, сортуванням, складуванням, зберіганням, перевезенням вантажів;
організовує охорону вантажів під час їх перевезення, перевалки та зберігання;
організовує експертизу вантажів;
здійснює страхування вантажів та своєї відповідальності;
забезпечує підготовку та додаткове обладнання транспортних засобів і вантажів згідно з вимогами нормативно-правових актів щодо діяльності відповідного виду транспорту;
здійснює розрахунки з портами, транспортними організаціями за перевезення, перевалку, зберігання вантажів;
надає інші допоміжні та супутні перевезенням транспортно-експедиторські послуги, що передбачені договором транспортного експедирування і не суперечать законодавству.
При цьому клієнт відшкодовує експедитору витрати, понесені у зв’язку з виконанням договору. Стаття 9 Закону № 1955 виокремлює:
плату експедитора, яку він отримує від клієнта за належне виконання договору;
компенсацію витрат експедитора на оплату інших осіб, залучених до виконання договору. Завважимо, що таке відшкодування зі сторони замовника не включають до плати експедитора.
Експедитор може діяти від свого імені, і тоді до договору застосовують положення договору комісії. Якщо експедитор діє від імені замовника, тоді договір має ознаки договору доручення. Але для обліку з ПДВ це не має значення, позаяк порядок оподаткування для обох видів посередницьких договорів однаковий: його описано у п. 189.4 ПКУ. Крім того, щодо податкових наслідків ПДВ є роз’яснення в Узагальнюючій податковій консультації щодо порядку оподаткування податком на додану вартість транспортно-експедиторської діяльності, затвердженій наказом ДПСУ від 06.07.2012 р. № 610 (далі – УПК № 610).
Отже, операції між клієнтом та експедитором, а також між експедитором та надавачами послуг (перевізниками, іншими експедиторами тощо) вважають окремими операціями з постачання послуг. На кожному етапі постачання послуг експедитора визначають базу оподаткування за ст. 188 ПКУ, а сторони договору визначають податкове зобов’язання та податковий кредит відповідно до вимог ст.187 та ст. 198 ПКУ (п.189.4 ПКУ), складають податкові накладні тощо.
ПДВ у експедитора
На дату отримання коштів від клієнта експедитор за правилом «першої події» згідно ст.187 ПКУ нараховує ПДВ та складає податкову накладну (див. відповідь на запитання 2 УПК № 610). Також правило «першої події» згідно ст.198 ПКУ експедитор застосовує під час формування податкового кредиту за послугами третіх осіб (див. відповідь на запитання 4 УПК № 610).
У податковій накладній експедитор має навести номенклатуру послуг та коди згідно з ДКПП: «при виконанні визначених договором транспортно-експедиційних послуг на дату виникнення податкових зобов’язань в податковій накладній окремими рядками відображається вартість експедиторських послуг та вартість послуг з перевезення з зазначенням відповідного коду послуги згідно з ДКПП» (див., наприклад, ІПК ГУ ДФС у м. Києві від 13.06.2017 р. № 604/ІПК/10/26-15-12-01-18).
Код ДКПП експедиторських послуг – 52.29 «Послуги допоміжні щодо транспортування інші».
Для коштів, отриманих у рахунок сплати транспортних послуг з перевезення варто зазначати кодування для відповідного виду перевезення:
cкажімо, для автомобільних перевезень – 49.41 «Перевезення вантажів дорожніми транспортними засобами»;
для залізничних – 49.20 «Перевезення вантажів залізничним транспортом».
А якщо надавачем послуг з перевезення є неплатник ПДВ? У відповіді на питання 1 УПК № 610 контролери зазначають: «Якщо перевізник не є платником ПДВ, то вартість наданих таким перевізником послуг не збільшує базу оподаткування ПДВ у експедитора при наданні транспортно-експедиторських послуг замовнику».
Тож під час одержання від замовника коштів на придбання таких послуг у експедитора не виникає податкового зобов’язання.
ПДВ у замовника
Якщо платник ПДВ забезпечує коштами експедитора (тобто авансує витрати), він отримає право на податковий кредит за правилом «першої події» зі ст.187 ПКУ.
ПДВ у перевізника
Безпосередній виконавець надає послугу експедитору та складає на нього податкову накладну за правилом «першої події» зі ст.187 ПКУ, тобто або на дату отримання оплати, або ж на дату складання документа, який підтверджує надання послуги (див. відповідь на запитання 4 УПК № 910).
