Дивіденди, проценти, роялті нерезиденту: як підтвердити статус бенефіціарного отримувача

ДПС роз'яснила порядок підтвердження бенефіціарного статусу нерезидента при виплаті дивідендів, процентів і роялті. Для застосування зниженої ставки податку на репатріацію за міжнародним договором або некоригування фінрезультату на суму роялті (п.п. 140.5.7 ПКУ) нерезидент подає заяву у довільній формі та підтверджуючі документи – єдиної затвердженої форми немає. Якщо отримувач є посередником, а не бенефіціаром – застосовується договір країни фактичного власника доходу.

Бенефіціарний (фактичний) отримувач (власник) доходу –це особа, яка має право на отримання такого доходу і є вигодоотримувачем щодо нього, тобто фактично може ним розпоряджатися (п. 103.3 ПКУ). Простіше: це не той, хто просто отримує гроші на рахунок, а той, хто реально є їхнім власником і вирішує, що з ними робити.

Підтвердження бенефіціарного статусу є обов'язковою умовою у двох випадках.

Перший – застосування звільнення від оподаткування або зниженої ставки податку на репатріацію згідно з міжнародним договором між Україною і країною нерезидента.

Другий – некоригування фінансового результату на суму нарахованих роялті: якщо нерезидент не є бенефіціаром, п.п. 140.5.7 ПКУ вимагає збільшити оподатковуваний прибуток на всю суму таких роялті.

Для підтвердження статусу нерезидента надає заяву у довільній формі про наявність у нього статусу бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу, а також будь-які документи, що підтверджують фактичне право особи на такі доходи. Перелік є відкритим: ліцензії, договори, офіційні листи компетентних органів тощо. Єдиної затвердженої форми законодавство не встановлює.

Якщо безпосередній отримувач платежу не бенефіціар, а посередник, він подає заяву про відсутність у нього такого статусу і вказує на фактичного власника доходу. Бенефіціар своєю чергою надає власну заяву, підтверджуючі документи та довідку про податкове резидентство відповідно до п. 103.4 ПКУ. У такому разі застосовується міжнародний договір саме країни бенефіціара.

Бенефіціарним (фактичним) отримувачем не вважається особа, яка є агентом, номінальним утримувачем або виконує лише посередницькі функції. Ознаки, які свідчать про відсутність бенефіціарного статусу: особа не має достатніх повноважень розпоряджатися доходом; передає отриманий дохід або його більшу частину далі третій особі; не має кваліфікованого персоналу, основних засобів та власного капіталу, необхідних для реального виконання функцій, пов'язаних з отриманням такого доходу.

Для певних випадків у кіноіндустрії ПКУ встановлює спеціальне правило: якщо українські суб'єкти кінематографії виплачують роялті нерезидентам за субліцензійними договорами на використання аудіовізуальних творів, такі нерезиденти вважаються бенефіціарними отримувачами автоматично: жодних додаткових підтверджень не потрібно.

Обов'язок доводити бенефіціарний статус покладається на самого нерезидента. Якщо податок утримано у повному розмірі, а нерезидент вважає, що мав право на пільгу, то він сам звертається до контролюючого органу із заявою про повернення зайво утриманого податку і підтверджує свій статус. ДПС також наголошує: кожна конкретна ситуація потребує індивідуального аналізу документів.

Джерело: ЗІР 102.16