Операції на які поширюється дія ст. 198.5 ПКУ УкраїниПлатник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:а) в операціях, що не є об’єктом оподаткування або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;б) в операціях, звільнених від оподаткування в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).Саме п. 189.9 ПКУ визначає порядок нарахування податкових зобов'язань при ліквідації ОЗ за самостійним рішенням платника. В п.п. «г» п. 198.5 ПКУ прямо зазначено, що його положення не поширюються на випадки, передбачені п. 189.9 ПКУ.База нарахування ПДВ для ОЗ що ліквідуються є звичайна ціна, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації (п. 189.9 ПКУ).Тобто, підприємством в першу чергу визначається звичайна ціна основного засобу та порівнюється з балансовою вартістю на момент ліквідації. Оскільки зазначено, що балансова вартість на момент списання рівна 0, то базою оподаткування буде звичайна ціна для такого об'єкта ОЗ. При цьому для визначення звичайної ціни може бути залучено оцінювача, або самостійно на основі збирання інформації про продаж аналогічних об'єктів (вирізки з газет, роздруківки веб-сторінок). Винятки, коли ПДВ не нараховують при ліквідації:у зв’язку з їх знищенням або руйнуванням унаслідок дії обставин непереборної сили;коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у т. ч. у разі викрадення;коли платник податку надає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання чи перетворення необоротних активів в інший спосіб, унаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням.Як зазначено в Узагальнюючій податковій консультації №673 від 07.08.2018 р. у випадку ліквідації основних засобів у зв'язку з їх розібранням або перетворенням у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням, платник податку не нараховує податкові зобов'язання з податку на додану вартість (в тому числі, відповідно до норм пункту 198.5 статті 198 Кодексу) у випадку подання контролюючому органу належним чином оформленого акта на списання основних засобів за формою, встановленою наказом Міністерства статистики України "Про затвердження типових форм первинного обліку" від 29 грудня 1995 № 352, або за довільною формою, за умови, що такий документ міститиме всю необхідну інформацію, яка дозволяє ідентифікувати операцію, та матиме належні реквізити первинного документа.Узагальнююча податкова консультація №673 від 07.08.2018 р. за наступним посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0673201-18#TextОтже, можливість не нараховувати податкові зобов'язання при ліквідації ОЗ можлива тільки у випадках визначених ст. 189.9 ПКУ (знищення, крадіжка, подання ДПС акту списання ОЗ). При цьому в чинному законодавстві не передбачено можливості не нараховувати податкові зобов'язання у випадку коли ОЗ були придбані у неплатників ПДВ і за такими ОЗ не був сформований податковий кредит.