В таблиці 1 Додаток Д2«Розрахунок суми бюджетного відшкодування та суми від’ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)»потрібно еповністю розшифрувати ВЗ, яке виникло в рядку 19, причому в розрізі постачальників.

Отже, період виникнення від’ємного значення – це період, коли збільшується сума в рядку 19 декларації з ПДВ. Якщо збільшення ВЗ сталося завдяки поверненню товарів на підставі РК, то цей період і треба вказати в таблиці.

Як зазначено в ЗІР:

... у графі 4 зазначається індивідуальний податковий номер або умовний індивідуальний податковий номер постачальника, за рахунок якого було сформоване від’ємне значення.

Період складання податкової накладної, розрахунку коригування, завдяки яким сформоване від’ємне значення, заповнюється у графі 5, а в графі 6 проставляється відповідна сума.

Від’ємне значення ПДВ підлягає відображенню у таблиці 1 додатка 2 до декларації у хронологічному порядку його виникнення починаючи зі звітного (податкового) періоду, який є найближчим до дати подання декларації (найновіший звітний (податковий) період), та закінчуючи найбільш давнім звітним (податковим) періодом.

Сумарне значення рядка «Усього» графи 10 таблиці 1 додатка 2 до декларації має відповідати значенню рядка 21 декларації.

Отже, якщо бухгалтер, не розбиває від’ємне значення в розрізі контрагентів, то він припускається помилки в Д2, яку можна виправити уточнюючим розрахунком.

Водночас главою 11 розділу II «Адміністрування податків, зборів, платежів» ПКУ не передбачено фінансової відповідальності платників податків у разі виявлення помилок у податковій звітності, які не призвели до заниження податкових зобов’язань.

Але статтею 163 прим. 1 КУпАП встановлено, що порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, якщо під час перевірки (документальної або камеральної) юридичної особи контролюючим органом виявлено помилки у податковій звітності, які не призвели до заниження податкового зобов’язання, але є наданням недостовірної інформації чи перекрученням показників податкового обліку, то до такого платника може бути застосовано адміністративну відповідальність згідно зі статтею 163 прим. 1 КУпАП.