Відповідно до ст. 40 Закону України «Про платіжні послуги» платіжна інструкція має містити інформацію, що дає змогу надавачу платіжних послуг ідентифікувати особу платника та отримувача за платіжною операцією, рахунки платника та отримувача, надавачів платіжних послуг платника та отримувача, суму платіжної операції та іншу інформацію (реквізити), необхідну для належного виконання платіжної операції.Призначення платежу є обов’язковим реквізитом платіжної інструкції (див. додаток до Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління НБУ від 29.07.2022 р. № 163 (далі – Інструкція № 163).Зокрема, відповідно до п. 41 Інструкції № 163 платник заповнює реквізит "Призначення платежу" платіжної інструкції так, щоб надавати отримувачу коштів повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється платіжна операція. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.Якщо призначення платежу не вказано або вказано неповно, це не є автоматичним порушенням. Якщо ФОП має змогу ідентифікувати платника та підтвердити, за які послуги отримано кошти, це вважається достатнім для визнання доходу в межах відповідної господарської діяльності.На практиці податківці іноді трактують надходження без призначення або з помилковим призначенням як оплату за діяльність, яка не охоплюється КВЕДами підприємця. Але з юридичної точки зору, сам факт відсутності призначення платежу не є підтвердженням неправомірності доходу або доказом, що він отриманий не за основну діяльність.В даному випадку радимо отримати від клієнта лист з вірним формулюванням призначення платежу.Такий лист потрібно зберігати разом із банківською випискою. Також варто сформувати інвойс як підтвердження наданих послуг. Зразок інвойсу за посиланням: https://docs.google.com/document/d/1SLS0_cef9vbYMUBbZZ7eDQYsWpHCXCmM/editПід час перевірки ФОП потрібно буде підтвердити, що отриманий дохід відповідає наявним КВЕД та не заборонений на відповідній групі ЄП.