Якщо виходити із податкового та бухгалтерського визначення дивідендів (пп. 14.1.49 ПКУ та п. 4 НП(С)БО 15 «Дохід»), то це платіж, пов’язаний з розподілом чистого прибутку підприємства, визначеного за правилами бухгалтерського обліку. При цьому законодавство прямо не встановлює, що за базу нарахування дивідендів має братися показник чистого прибутку у цілому за рік. Дивіденди можуть виплачуватися за будь-який період, кратний кварталу, якщо іншого не передбачено статутом госптовариства (ст. 26 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»). Згідно ч. 1 ст. 13 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV» фінзвітність можна складати за інший період, відмінний від кварталу чи року, зокрема, за місяць. Такий строк слід передбачити у статуті та наказі про облікову політику.

За логікою банк не вправі вимагати підтвердження квитанцією подання місячного фінзвіту, адже це не передбачено законодавством. Для фінзвітності та декларації з податку на прибуток в Кабінеті платника найменший звітний період – це квартал. І в паперовому вигляді місячну фізвітність не вдасться подати, адже це звітний період не передбачений ПКУ.

Тож залишається домовлятися з банком щодо подання місячного фінзвіту за підписом відповідних посадових осіб підприємства. Можливо з подальшим звірянням його показників у майбутній квартальній (піврічній, за три квартали та/чи річній) звітності.