Ліквідація підприємства: що перевірятимуть податківці

Згідно зі ст. 104 Цивільного Кодексу України (далі – ЦКУ) та ст. 59  Господарського Кодексу України ліквідація є однією із форм припинення діяльності юридичної особи – підприємства. При ліквідації на відміну від реорганізації (злиття, перетворення, поділ) не відбувається передача прав та обов’язків правонаступнику. Всі права та обов’язки припиняються. Зокрема, підприємство може бути ліквідовано за самостійним рішенням його засновників (учасників). Також самоліквідуватися підприємство може за рішенням  органу підприємства, уповноваженого на це установчим документом (статутом).  Далі розглянемо, як перевіряють підприємство при самоліквідації.

Підставі для податкової перевірки при ліквідації

Якщо платником податків прийнято рішення про ліквідацію, тобто ним подано відповідну  заяву до ЄДР, це є достатньою підставою для призначення документальної позапланової перевірки (пп. 78.1.7. Податкового Кодексу України, далі – ПКУ). На позапланові документальні перевірки, які здійснюються за заявами платника та на підставі, зокрема, пп. 78.1.7 ПКУ мораторій щодо непроведення перевірок під час війни не розповсюджуються. 

Позапланову документальну перевірку мають право проводити тільки працівники відповідної податкової служби. Згідно п. 78.3 ПКУ посадовим особам правоохоронних органів долучитись до податкової перевірки заборонено. Відповідно  до п. 78.4 ПКУ прийняття рішення про проведення позапланової документальної  перевірки оформляється відповідним наказом. Його підписують керівник податкової служби або його заступник. У наказі зазначають: 

підставу для проведення перевірки;

інформацію про те, за який період проводиться податкова перевірка;

склад бригади (ПІБ та посади фахівців), які будуть залучені для проведення перевірки; 

період початку та закінчення перевірочних заходів. 

Наказ реєструють в податковому органі, другий його примірник обов’язково вручають (надсилають) підприємству. 

Повідомлення про ліквідацію 

За ст. 105 ЦКУ учасники юридичної особи – підприємства, які прийняли рішення про припинення цієї особи призначають комісію з припинення юридичної особи (ліквідаційну комісію), голову комісії та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Виконання функцій ліквідаційної комісії може бути покладено на орган управління юридичної особи.

До ліквідаційної комісії з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени:

• представляють юридичну особу, що ліквідується у відносинах з третіми особами;

• виступають у суді від імені такої юридичної особи.

В ЄДР містяться відомості про юридичну особу, зокрема (ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 р. № 755-IV (далі – Закон № 755)):

• дані про перебування юридичної особи у процесі припинення, у тому числі дані про рішення щодо її припинення;

• відомості про ліквідаційну комісію та про строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог.

Інформаційна взаємодія між ЄДР та інформаційними системами державних органів у випадках, визначених ст. 13 Закону № 755, здійснюється інформаційно-телекомунікаційними засобами в електронній формі у порядку, визначеному Міністерством юстиції України спільно з відповідними державними органами (ч. 1 ст. 13 Закону № 755).

Зокрема, технічний адміністратор ЄДР в день проведення реєстраційної дії забезпечує передачу до інформаційних систем ДПС  відомостей про проведення такої реєстраційної дії (ч. 2 ст. 13 Закону № 755).

Тобто органи ДПС інформацію про призначення ліквідаційної комісії юридичної особи, відомості про яку включаються до ЄДР отримують напряму з ЄДР в порядку, визначеному Законом № 755 та ПКУ. При цьому не передбачено подання такими юридичними особами додаткових документів до контролюючих органів.

Одночасно пп. 16.1.10 ПКУ передбачено, що  платник податків зобов’язаний повідомляти контролюючим органам за місцем обліку такого платника про його ліквідацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов’язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації).

Тобто платники податків, для яких установлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до ЄДР, подають до контролюючого органу заяву про ліквідацію платника податків за формою № 8-ОПП відповідно до п. 11.2 розд. ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну України від 09.12.2011 р. № 1588. У цій заяві зазначають дані про голову комісії з припинення (ліквідаційної комісії), ліквідатора, платника податків, іншу особу, яку згідно з рішенням про припинення призначено відповідальною за проведення процедур припинення платника податків. До заяви додають копії розпорядчого документу (рішення) власника або органу, уповноваженого на те установчими документами про припинення та розпорядчого документу про утворення ліквідаційної комісії.

Період для позапланової перевірки не може перевищувати 3 роки або 1095 днів – з огляду на ст. 102 ПКУ. Зауважимо,  що заборонено повторно перевіряти повноту нарахування та своєчасність сплати, наприклад, ПДВ, якщо за певний період вже була проведена перевірка з належним оформленням її результатів актом чи довідкою. ПКУ також передбачено можливість зупинення перебігу терміну перевірки, якщо посадових осіб підприємства знаходяться за кордоном України більше ніж 183 дні поспіль; у разі недопущення податківців для проведення перевірки; ненадання (неповне надання) документів для перевірки тощо. 

Строки проведення позапланової перевірки при ліквідації 

Згідно п. 82.2 ПКУ позапланова виїзна перевірка може бути проведена у наступні строки: 

• 15 робочих днів – для великих платників податків; 

• 3 робочих дня – для суб’єктів малого підприємництва; 

• 10 робочих днів – для інших суб’єктів господарювання.

Термін проведення перевірки або його призупинення може бути продовжений на підставі великого обсягу документообороту, хвороби посадових осіб, наявності в ході перевірки питань, які потребують більш детального аналізу  тощо. 

Термін проведення податкових перевірок  можливо продовжити:

• на 10 робочих днів (великі платники податків); 

• на 2 робочих дня (суб’єкти малого підприємництва); 

• на 5 робочих днів (інші підприємства). 

Для обґрунтування причин продовження термінів перевірки оформлюють відповідне рішенням керівника податкової служби. Продовжити термін перевірки можуть, коли підприємство несвоєчасно надає документи, необхідні проведення перевірки. Зупинення терміну документальної позапланової перевірки, За наявності вищезазначеного рішення  керівника податкової служби перебіг раніше встановленого наказом терміну проведення перевірки переривається.

В ході перевірки  податківці звертають увагу зокрема,  на  договори з постачальниками, покупцями (замовниками); первинні бухгалтерські документи; банківські виписки; відомості нарахування зарплати тощо.

За результатами позапланової документальної перевірки згідно ст. 86 ПКУ перевіряльники з податкової складають у двох примірниках та реєструють у спеціальному обліковому журналі податкового органу:

• акт перевірки, якщо  були встановлені порушення вимог податкового та/або валютного законодавства; 

• довідку про результати перевірки, якщо порушень не виявлено. 

У термін проведення перевірки час складання акту або довідки не враховується. 

Якщо у підприємства є заперечення або зауваження до результатів перевірки, їх можна подати до підписання акту. Щодо рішення, з яким підприємство не погоджується є можливість його адміністративного або судового оскарження. 

Зверніть також увагу, що при ліквідації юридичної особи потрібно анулювати реєстрацію платника ПДВ, якщо підприємство – платник ПДВ, анулювати акредитацію на митниці, прийняти міри щодо виключення юридичної особи  з інших реєстрів.