Перевірки достовірності, повноти нарахування та сплати ПДВ

Нещодавно наказом  ДПСУ від 09.06.2023 р. № 446 було затверджено Методику проведення перевірки достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість (далі – Методика № 446). Далі – про важливі моменти цього нормативу, про які слід знати платникам ПДВ.

Загальні положення

Перш за все, метою перевірки ПДВ є встановлення своєчасності та правильності нарахування і сплати податку, а також його відображення й облік у податковій звітності.

Перевірка передбачає послідовність виконання конкретних дій посадовими особами податкової для отримання доказів у процесі перевірки суб’єкта господарювання з метою встановлення своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість. Проводять  перевірку на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов’язані з нарахуванням і сплатою податку на додану вартість. Також при перевірці використовують документи та податкову інформацію, отриману, зокрема, за результатами перевірок інших платників податків.

У ході перевірки податківці досліджують:

• формування податкових зобов’язань з податку на додану вартість;

• формування податкового кредиту з податку на додану вартість;

• повноту декларування податку на додану вартість.

Для цього порівнюють первинні документи зі зведеними обліковими регістрами, достовірність відображення господарських операцій у бухгалтерському обліку, показники податкової звітності з зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними та розрахунками коригування.

Відповідно до п. 2.2 Методики № 446 розпочинають перевірку зі встановлення правильності визначення бази оподаткування ПДВ.

Облікова політика

Але спершу податківці мають ознайомитися з наказом про облікову та податкову політику платника податків. Надалі відповідно до затвердженої платником податків облікової політики згідно Методики № 446 доцільною є перевірка здійсненних платником податків операцій з відображенням їх у бухгалтерському та податковому обліку.

Зверніть увагу, що у п. 3.1 Методики прямо зазначено: облікова політика платника податків –  основа для організації бухгалтерського обліку.

І вивчення облікової політики дасть можливість визначити наявність або відсутність методологічних помилок в бухгалтерському обліку та, як наслідок, в податковому обліку.

У Методиці № 446 зазначено, що доцільною є перевірка первинних документів, що містять у собі дані рахунку 64 «Розрахунки за податками й платежами».

Також закцентовано, що для складання податкової декларації з ПДВ використовуються дані субрахунку 641 «Розрахунки за податками», аналітичний рахунок «Розрахунки за податком на додану вартість». Втім зазначено, що платники ПДВ можуть запровадити ведення аналітичного обліку з іншою потрібною деталізацією для забезпечення узагальнення інформації для складання податкової декларації з ПДВ та оперативного контролю розрахунків за ПДВ.

Крім того, Методика № 446 звертає увагу контролерів, що у регістрах бухгалтерського обліку розрахунків з постачальниками, підрядниками та іншими кредиторами, записи в яких здійснюються на підставі первинних документів (накладних, платіжно-розрахункових документів, податкових накладних / розрахунків коригування до них, митних декларацій тощо), суми ПДВ виділяються в окремі графи (дебет субрахунків 641 і 644).

У регістрах бухгалтерського обліку грошових коштів (у випадках поставки товарів за готівку), розрахунків з покупцями та замовниками сума податкового зобов’язання виділяється в окрему графу «у тому числі сума податкового зобов’язання з податку на додану вартість».

Тому Методика № 446 рекомендує контролерам здійснити перевірку правильності відображення операцій з товарами та послугами при відображенні їх у бухгалтерському обліку.

Податкові зобов’язання

Перевірку правомірності відображення (визначення) у податковій звітності з ПДВ на предмет їх завищення/заниження рекомендовано розпочати з аналізу повноти декларування податкових зобов’язань.

Для цього, зокрема, порівнюють динаміку показників податкових зобов’язань задекларованих платником податків згідно з поданими Деклараціями шляхом узагальненого зіставлення обсягу постачання (зареєстровані в ЄРПН податкові накладні / розрахунки коригування до них) із задекларованими сумами податку на додану вартість у Деклараціях в розрізі періодів (окремо за роками з урахуванням періоду, який підлягає перевірці) та показниками Декларації (операції, що оподатковуються за ставками 20%, 7%, 14%, операції з вивезення товарів за межі митної території України, інші операції, що оподатковуються за нульовою ставкою).

Податковий кредит

Перевірку відображення у декларації з ПДВ податкового кредиту податковому кредиті рекомендовано розпочати з дослідження здійснених платником податків операцій та впливу на відображені в Декларації показники.

Так, зазначений етап доцільно розпочати з визначення суми задекларованого податкового кредиту з ПДВ (без врахуванням від’ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду) за період, який підлягає перевірці, та здійснити аналіз даних задекларованих платником податків сум податкових зобов’язань, податкового кредиту, ПДВ і аналіз показників (рядків) Декларації, які мали найбільший вплив на формування структури податкового кредиту.

Надалі рекомендовано здійснити перевірку достовірності відображених показників у поданих платником податків податкових Деклараціях (рядки 10.1-16.3) за період, який підлягає перевірці, на предмет правомірності віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, що дасть можливість встановити наявність/відсутність заниження/завищення задекларованих платником податків суми податкового кредиту.

Потім має бути визначено, чи не віднесені платником податків до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до них, чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ПКУ.

У разі встановлення розбіжностей буде здійснено  детальний аналіз договорів, додаткових угод до них, якими отримано товари/послуги, та відображення їх у бухгалтерському обліку платника податків, зіставлення зазначених даних з додатком 1 до відповідної Декларації та зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до них.

Загалом, Методика № 446 доволі цікавий документ, з яким не зайве ознайомитися платникам ПДВ. Адже вона є такою собі шпаргалкою з обліку ПДВ.