Облік шин на підприємстві: від придбання до списання

Придбання шин

Відповідно до Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Мінфіну від 30.11.19 99 р. № 291 (далі – Інструкції № 291), на субрахунку 207 «Запасні частини», зокрема, ведеться облік автомобільних шин у запасі та обороті. Автомобільні шини, що є на колесах та в запасі при автомобілі, які враховані в ціні автомобіля та включені в його інвентарну вартість, обліковуються у складі основних засобів (далі – ОЗ).

Тобто шини мають окрему вартість, якщо вони придбані окремо від автомобіля. У цьому випадку шини відповідають критерію визнання їх активом (запасами), які й відображають за дебетом субрахунку 207 (поштучно).

Первісну вартість шин визначають відповідно до п. 9 НП(С)БО 9 «Запаси».

Шини можуть не мати самостійної вартості, тобто можуть не бути окремим об’єктом (одиницею)  обліку. У цьому випадку шини на колесах придбаного транспортного засобу, включаються у вартість такого об’єкта ОЗ (за дебетом субрахунку 105 «Транспортні засоби»).

Актуальним було й залишається питання: коли саме визнавати вартість придбаних шин в складі витрат? У практиці бухобліку відомі, принаймні, два варіанти обліку, з яких кожен бухгалтер обирає свій, виходячи з професійного судження.

Варіант 1. Вартість шин визнають витратами в момент їх установки на автомобіль. У цьому випадку спрацьовує п. 15 НП(С)БО 7 «Основні засоби», відповідно до якого витрати, що здійснюються для підтримання об’єкта ОЗ в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигід від його використання, включаються до складу витрат. Також в якості аргументу щодо застосування цього варіанту є посил на те, що заміна шин відноситься до технічного обслуговування автомобіля (ТО), що є витратами підприємства.

За цього варіанту при установці шин на автомобіль їх вартість списують на рахунки відповідних витрат, в залежності від напрямку використання транспортного засобу: Дт 23, 91, 92, 93, 94 і Кт 207. Передачу шин в експлуатацію відображають в Картці обліку пробігу (наробітку) пневматичної шини (додаток 5 до п. 7.1 Експлуатаційних норм середнього ресурсу пневматичних шин колісних транспортних засобів і спеціальних машин, виконаних на колісних шасі, затверджених наказом Мінтрансу від 20.05.2006 р. № 488, далі – Норми № 488).

Зауважимо, що Норми № 488 розроблено як для нормальних умов експлуатації пневматичних шин (зокрема, дорожньо-кліматичні умови центральної й північної зон України; тип дорожнього покриття –  асфальтобетон тощо) так і для особливих умов експлуатації, у яких застосовують автотранспортні засоби.

Ще важливий нюанс: Картку обліку пробігу (наробітку) пневматичної шини призначено для обліку використання кожної шини, обліку її пробігу з моменту придбання до моменту повного зносу. На підставі цієї Картки підприємства відображають пробіг (наробітку) кожної шини, взятої на баланс. Пробіг (наробітку) відновленої шини відображають в окремій Картці.

Отже у Картці обліку пробігу шини відображають до моменту їх остаточного списання, зокрема, в зв’язку з досягненням нормативного пробігу або виявленням фізичних пошкоджень тощо, що унеможливлює подальше використання шини. При заміні таких шин (наприклад, зимових на літні та навпаки) їх враховують на складі тільки в кількісному вираженні і здійснюють контроль за їх переміщенням.

Завважимо: Картку  обліку  пробігу  (наробітку)   пневматичної   шини, як первинний документ зберігають щонайменше протягом трьох років після списання шини.

Варіант 2. Вартість шин визнають витратами після того, як вони приходять в непридатність і утилізуються або вибувають з причини їх продажу, безоплатної передачі тощо. Цей варіант базується на прямих нормах Інструкції № 291, позаяк на субрахунку 207 відображають не тільки запасні шини, а й шини, що знаходяться в обороті.

Зверніть увагу, що  Інструкція № 291 щодо субрахунку 207 зазначає: аналітичний облік обладнання обмінного фонду (а до нього логічно відносити й шини) ведеться за такими групами: придатні до експлуатації (нові та відновлені), що підлягають відновленню (на складі), що знаходяться в ремонті. Тобто за варіантом  2 шина, яка встановлена ​​на автомобіль залишається активом відповідно до п. 5 НП(С)БО 9. Бо запаси визнаються активом, якщо існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з їх використанням, і їх вартість може бути достовірно визначена. При такому варіанті обліку при установці шини на автомобіль доцільно відкрити  окремий субрахунок, наприклад,  2072 «Шини в обороті».

Якщо після установки нової шини зняту (стару) шину підприємство ще може використовувати в майбутньому, таку зняту шину знову відображають на окремому субрахунку, наприклад, 2071 «Шини на складі». При подальшій установці на автомобіль таку шину знову відображають на субрахунку 2072 «Шини в обороті». І так далі – до моменту списання шини, коли шина вже не відповідатиме критеріям визнання її запасом.

Шини, які більше не придатні до експлуатації списують на витрати звітного періоду за кредитом субрахунку 2071 в кореспонденції з рахунками обліку витрат (23, 91, 92, 93, 94). Для обліку зношених шин слід використовувати субрахунок 209 «Інші матеріали», як це зазначено в Інструкції № 291.

Зазвичай, заміна шин має сезонний характер, і протягом року на автомобіль встановлюється два комплекти шин: зимові та літні. Період зміни сезонного комплекту шин визначають у наказі по підприємству.

Списання шин

При заміні шин варто орієнтуватися на Норми № 488. При цьому є випадки, у яких Норми № 488 не поширюються на шини до відповідних автотранспортних засобів: їх містить п. 1 Норм № 488. Зокрема, до виключень відносять колісні транспортні засоби та спеціальні машини, виконані на колісних шасі, які виконують лише агротехнічні, лісотехнічні та інші, невизначені Нормами № 488, технологічні операції без пересування вулично-дорожньою мережею загального користування.

І хоча Норми № 488 застосовують для списання пневматичних шин, якщо їх фактичний пробіг досягає установлених норм, це не обов’язковою та єдиною умовою для списання. Наприклад, у разі виявлення експлуатаційних чи виробничих дефектів, з якими пневматичні шини не допускають до експлуатації з огляду на небезпечність їхнього технічного стану або не ремонтують через неприйнятні витрати, шини списують на підставі Акту, складеного за вимогами чинних правил експлуатації шин, незалежно від того відповідає їхній фактичний ресурс Нормам № 488 чи ні.

До такого Акту обов’язково додають Картку обліку пробігу (наробітку) пневматичних шин (п.п. 3.2, 7.5 Норм № 488).

Запасну пневматичну шину у разі її незадовільного технічного стану списують, як і пневматичну шину, що безпосередньо експлуатують на колісному транспортному засобі (далі – КТЗ).

Комплект пневматичних шин з одного КТЗ можна одночасно списувати на підставі одного акту списання, до якого додають Картки обліку пробігу (наробітку) пневматичних шин, які списують цим актом (пп. 7.11 Норм № 488). Акт підписує  комісія з питань обліку пробігу (наробітку), обігу і списання пневматичних шин. Картки обліку пробігу (наробітку) пневматичних шин, які додають до Акту, підписувати комісії не обов’язково.

Ще раз підкреслимо: Норми № 488 визначають середній ресурс пневматичних шин, для чого застосовуються різні чинники. Зокрема, на величину норм пробігу можуть впливати певні зовнішні чинники (наприклад, дорожньо-кліматичні умови їх експлуатації). І норми пробігу підприємство може коригувати відповідно до методики, наведеної у п. 6 Норм № 488. А для непередбачених умов експлуатації КТЗ, а також для нових конструкцій пневматичних шин Норми № 488 допускають розробку тимчасових норм (п. 3.7).

Крім Норм № 488, варто зважати, зокрема, на Правила дорожнього руху, затверджені постановою КМУ від 10.10.2001 р. № 1306 (далі – Правила № 1306). Згідно з цим нормативом технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинен відповідати вимогам стандартів, що відносяться до безпеки дорожнього руху і охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації (п. 31.1 Правил № 1306). Так, заборонено експлуатувати транспортні засоби при наявності технічних несправностей і невідповідності вимогам, зазначеним, зокрема, в пп. 31.4.5 Правил № 1306:

• шини мають місцеві пошкодження (порізи, розриви тощо), що оголюють корд, а 

• також розшарування каркаса, відшарування протектора і боковини;

• шини за розміром або допустимим навантаженням не відповідають моделі 

• транспортного засобу;

• на передній осі легкових автомобілів встановлено шини, відновлені за другим класом 

• ремонту;

• відсутній болт (гайка) кріплення або є тріщини диска і ободів коліс.

Розглянемо приклад обліку придбання та заміни шин за варіантом 2.

Приклад. Підприємство придбало і передало на склад для автомобіля, який використовується для розвезення товарів по торгових точках, зимові шини (4 штуки) вартістю 12000,00 грн (у тому числі ПДВ – 2000,00 грн). Проведено сезонну заміну і зимні шини передано до  експлуатації. Вартість літніх шин, які до заміни були в експлуатації на автомобілі складає 8000 грн. Вартість послуг по заміні шин на СТО дорівнює 2400 грн  (у тому числі  ПДВ – 400 грн).

Таблиця. Облік придбання та заміни шин