Податкова соціальна пільга та податкова знижка: як застосовувати у 2022 році

Також для резидентів – платників ПДФО, як не є  суб’єктами господарювання передбачена податкова знижка (пп. 14.1.170 ПКУ): це документально підтверджена сума (вартість) витрат у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року. На цю суму дозволяється фізособі – резиденту зменшити загальний річний оподатковуваний дохід, одержаний за наслідками такого звітного року у вигляді зарплати та/або дивідендів, у випадках, визначених ПКУ.

Отже, нагадаємо про ключові моменти застосування ПСП та податкової знижки у 2022 році.

ПСП

Ще раз нагадаємо, що відповідно до  п. 169.1 ПКУ платник ПДФО має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій та винагород). Головна умова – розмір такого доходу не повинен перевищувати розмір місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн: у 2022 році такий прожитковий мінімум дорівнює 2481,00 грн. Тож, граничний розмір доходу, до якого застосовується ПСП у 2022 році становить 3470,00 грн. (2481,00 × 1,4).

Позаяк ПСП застосовується до місячної зарплати, то до її частини, себто  до авансу ПСП не застосовують (див. категорію 103.08.01 ЗІР).

Про розмір ПСП у 2022 році надавали роз’яснення податківці.

ПСП надається тільки за одним місцем роботи, причому не має значення основне це місто роботи чи за сумісництвом. Якщо у платника податку кілька місць роботи, то він самостійно обирає місце застосування ПСП. І подає відповідному роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі – Заява). Роботодавець починає застосовувати ПСП до зарплати з дня отримання ним Заяви від платника податку про застосування ПСП та документів, що підтверджують таке право. Зверніть увагу, що ПКУ не передбачено щорічне подання Заяви. Втім, якщо у платника податків право на застосування ПСП виникає з інших підстав ніж він зазначив у попередній Заяві, то такий платник має надати нову Заяву і відповідні підтверджуючі документи.

Ані ПКУ, ані інші нормативно-правові акти не встановлюють типової форми Заяви. Отже платники податку можуть подавати Заяву у довільній формі.

Податківці зауважують, що зразком при оформленні такої Заяви може слугувати форма заяви, що була встановлена наказом ДПАУ «Щодо затвердження форм заяв і повідомлення з питань отримання (застосування) податкової соціальної пільги, а також порядку інформування платників податку» від 30.09.2003 р. № 461, який наразі втратив чинність.

А ось порядок подання документів для застосування ПСП затверджений  постановою КМУ від 29.12.2010 р. № 1227.

ПДФО за умови застосування ПСП нараховують так:

ПДФО = (Зарплата + Лікарняні –  ПСП) × 0,18,  де:

зарплата – це всі виплати доходу з кодом «101»; 

лікарняні, які згідно пп. 169.4.1 ПКУ прирівнюються до зарплати і теж мають код «101».

Загальний розмір ПСП  50% прожиткового мінімуму працездатної особи, який діє на 1 січня поточного року. Як ми вже зазначили, на 2022 рік прожитковий мінімум працездатної особи встановлено на рівні  2481 грн. 

Загальний розмір ПСП дорівнює 1240,50 грн (2481× 0,5). Разом з тим, для певних категорій платників передбачені підвищені розміри ПСП – 150% від загальної ПСП (у 2022 р. –  1860,75 грн) або 200% від загальної ПСП (у 2022 р. – 2481 грн). 

Якщо протягом року збільшується прожитковий мінімум, на ПСП це не впливає.  

Отже право на ПСП має кожен працівник, який отримує зарплату, якщо (пп. 169.2.3 ПКУ):

• сума нарахованої йому місячної плати не перевищує граничного розміру доходу  для її застосування;

• не отримує одночасно стипендію, грошове чи майнове (речове) забезпечення як учень, студент, аспірант, ординатор, ад’ютант, військового службовець, які виплачують з бюджету. 

Також ПСП не застосовують до доходу від підприємницької, а також іншої незалежної професійної діяльності. 

Зауважимо, що ПСП застосовується тільки для розрахунку для ПДФО, себто на суму військового збору не впливає.

Платник податку може самостійно прийняти рішення щодо припинення права користування ПСП. Тоді він зобов’язаний надати роботодавцю заяву про відмову від застосування ПСП. Знов-таки, ПКУ не передбачено встановлення якоїсь єдиної форми для подібної заяви, тому платник податків вправі надати заяву про відмову у довільній формі.

ПСП припиняють застосовувати з місяця, в якому працівник подав заяву на відмову від неї. 

Ще майте на увазі, якщо працівник хоче змінити місце застосування пільги, йому потрібно подати заяву про відмову від пільги роботодавцю по попередньому місту застосування ПСП та заяву на застосування пільги іншому роботодавцю. 

Інші нюанси застосування ПСП

Як ми вже говорили, працівник має право на ПСП за однією підставою. За наявності декількох підстав застосовують ту, яка передбачає найбільший розмір ПСП. Але відповідно до пп. 169.3.1 ПКУ, якщо працівник має двоє чи більше дітей,  у тому числі дитину з інвалідністю (дітей з інвалідністю). тоді у нього виникає право на ПСП за двома підставами:

150% ПСП в розрахунку на кожну дитину з інвалідністю (пп. «б» пп. 169.3.1 ПКУ);

100% звичайної ПСП на кожну іншу дитину. 

Користуватися ПСП працівник може протягом усього періоду роботи, у тому числі у місяці звільнення. Припустимо, такий працівник у місяці звільнення працевлаштувався на нову роботу. Такий працівник не має права на отримання ПСП на новому місці роботи, але при дотриманні умов на отримання ПСП він може претендувати на ПСП на новому місці роботи з наступного місяця після прийняття на роботу.

Згідно з пп. 169.3.3 ПКУ, зокрема:

ПСП на дітей за пп. 169.1.2, пп.пп. «а», «б» пп. 169.1.3 ПКУ застосовують до закінчення року, в якому дитині виповнилося 18, у випадку смерті дитини – до кінця року, на який припадає смерть;

соціальні пільги, передбачені у пп. «в»-«е» пп. 169.1.3 ПКУ, припиняють застосовувати з місяця, що настає за тим, у якому платник податку втрачає відповідний статус. Мовиться, зокрема, про учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів; осіб з інвалідністю I або II групи, у тому числі з дитинства, крім осіб з інвалідністю, пільга яким визначена пп. «б» пп. 169.1.4 ПКУ.

Податкова знижка

Перелік витрат, які дозволено включити до податкової знижки, встановлені ст. 166.3 ПКУ. Це, зокрема, витрати:

• за навчання закладам освіти за себе або членів сім’ї першого ступеня споріднення;

• проценти за іпотечним житловим кредитом;

• суму страхових внесків, премій та пенсійних внесків страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, установі банку за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський депозитний рахунок, на пенсійні вклади за себе або членів своєї сім’ї;

• на будівництво (придбання) доступного житла;

• оплату вартості державних послуг, пов’язаних з всиновленням дитини;

• переобладнання транспортного засобу;

• допоміжні репродуктивні технології та інше.

До податкової знижки включають фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У вищезгаданих документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (пп. 166.2.1 ПКУ).

Разом з тим є обмеження щодо податкової знижки:

• сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ПКУ;

• якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався  правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (пп. 166.4.3 ПКУ). 

Платник податку у річній податковій декларації, яку подає по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року відображає підстави для нарахування податкової знижки і зазначає конкретні суми витрат. 

Інформацію від податківців щодо податкової знижки можна дізнатися тут.

Податкова знижка за навчання

Для отримання податкової знижки на навчання за 2021 рік, необхідно подати декларацію до 31 грудня 2022 року включно.   

Податківці надали алгоритм нарахування податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку на суму витрат, понесених за навчання за наслідками звітного податкового року:

• визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої заробітної плати на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а також на суму ПСП за її наявності (інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, застосованих ПСП та ПДФО фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця);

• на підставі підтверджуючих документів визначається сума (вартість) витрат платника податку – резидента, дозволених до включення до податкової знижки;

• розраховується сума ПДФО на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з використанням права на податкову знижку:

• із суми ПДФО утриманого (сплаченого) із заробітної плати за рік віднімають суму ПДФО, визначену як добуток бази оподаткування, зменшеної на суму понесених платником податку витрат на оплату за навчання, та ставки податку.

Суму, яка має бути повернута платнику податку, зараховують на його банківський рахунок протягом 60 календарних днів після надходження податкової декларації про майновий стан і доходи.

Також податківці в іншому роз’ясненні щодо розрахунку податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку на суму витрат, понесених у 2022 році за навчання, додали таке. У разі отримання платником протягом звітного року доходів у вигляді заробітної плати, які оподатковувалися за різними ставками податку, сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією права платника податку на податкову знижку, визначається у порядку, встановленому пп. 166.4.2 ПКУ. Себто  визначають частки (у відсотках) доходу, оподаткованих за різними ставками ПДФО, в загальній сумі річного загального оподатковуваного доходу.

Для отримання податкової знижки на навчання фізична особа – платник ПДФО зобов’язана подати до податкового органу разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи копії платіжних та розрахункових документів. Зокрема, квитанції, фіскальні чеки, прибуткові касові ордери, що ідентифікують надавача послуг і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх отримувача), а також копію договору з навчальним закладом, в якому обов’язково повинно бути відображено заклад освіти – надавача послуг і здобувача освіти – отримувача послуг, вартість таких послуг і строк оплати за такі послуги; довідку про отримані у звітному році доходи; документи, які підтверджують ступінь споріднення (у разі компенсації вартості здобуття дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти члена сім’ї першого ступеня споріднення) тощо (див. категорію 103.06.03 ЗІР).

Податкова знижка за страхування

Платник податків має право включити до податкової знижки фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій).  Ці витрати які не мають перевищувати обмеження, встановлені пп.пп. «а» та «б» пп. 166.3.5 ПКУ, у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування.

У категорії 103.06.05 ЗІР податківці навели приклади розрахунку суми податкової знижки за договорами довгострокового страхування життя (недержавного пенсійного забезпечення). 

Також податківці наголосили, що до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами. Зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача)), а також копіями договорів в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).

Крім того, податківці нагадали, що у вищезазначених документах обов’язково повинні бути відображені сума сплачених страхових та пенсійних внесків, дата сплати, прізвище платника, реквізити договору згідно з яким здійснюється така плата, відповідний договір (договір довгострокового страхування життя, договір (договір довгострокового страхування життя, договір недержавного пенсійного забезпечення, пенсійний контракт з недержавним пенсійним фондом тощо).

Інші випадки застосування податкової знижки 

Переобладнання транспортного засобу. Платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених на переобладнання власного транспортного засобу, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива.

Якщо платник податків у 2021 році переобладнав свій автомобіль, то для отримання податкової знижки йому необхідно не пізніше 31 грудня 2022 року подати податкову декларацію про майновий стан і доходи та документи, які підтверджують витрати, здійснені для переобладнання транспортного засобу, сертифікат відповідності для транспортного засобу, що був переобладнаний, та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).

Зверніть увагу, що процедуру переобладнання транспортних засобів, зокрема, для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива регулює Порядок переобладнання транспортних засобів, затверджений постановою КМУ від 21.07.2010 р. № 607.

Лікування та придбання лікарських засобів для лікування COVID-19. Податківці зауважують: за результатами 2021 та 2022 років до податкової знижки платника ПДФО у повному обсязі включаються витрати на:

• лікування гострої респіраторної хвороби COVID-19;

• придбання лікарських засобів та/або виробів медичного призначення, необхідних для лікування гострої респіраторної хвороби COVID-19, відповідно до виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого або витягу з Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров’я;

• витрати на вакцинування для профілактики гострої респіраторної хвороби COVID-19;

• витрати на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), сплачених страховику-резиденту за договорами страхування на випадок захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19 такого платника податку та членів його сім’ї першого ступеня споріднення  (п. 20 підрозд. І розд. ХХ ПКУ).