Створення резерву сумнівних боргів: актуальні аспекти

Про загальні положення щодо обліку створення та використання резерву сумнівних боргів (далі – РСБ) ми розповідали у статті «Резерв сумнівних боргів: облік створення та використання». У цій статті ми нагадаємо інші важливі аспекти, пов’язані з РСБ.

Чи обов’язково створювати РСБ?

Зазначимо, що вимога створення РСБ є імперативною нормою, тобто майже всі підприємства повинні створювати таке забезпечення (див. п. 7 НП(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість», пп. 2.9, 5.5 розд. II НП(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність», п. 2.27 розд. II та п. 3.13 розд. III Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджених наказом Мінфіну від 28.03.2013 р. № 433).

Право не формувати РСБ мають (пп. 2 п. 2, п. 7 розд. I НП(С)БО):

Мікропідприємства. Нагадаємо, що відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV (далі – Закон про бухоблік) такими є ті підприємства, показники яких на дату складання річної фінзвітності за рік, що передує звітному відповідають щонайменше двом із наступних критеріїв:

• балансова вартість активів – до 350 тис. євро включно;

• чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – до 700 тис. євро включно;

• середня кількість працівників – до 10 осіб включно;

Непідприємницькі товариства. Це товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками (ч. 1 ст. 85 ЦКУ);

Вищезазначені підприємства можуть вирішити формувати РСБ чи ні. У будь-якому випадку вони мають в своїй обліковій політиці закріпити або рішення про нестворення РСБ, або зафіксувати у наказі про облікову політику питання створення, методи і критерії нарахування РСБ (п. 2.1 розд. II Методичних рекомендацій щодо облікової політики підприємства, затверджених наказом Мінфіну від 27.06.2013 р. № 635).

Які особливості бухгалтерському обліку нарахування РСБ?

Нагадаємо, що безнадійною дебіторською заборгованістю вважається поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість в її неповерненні боржником або за якою минув строк позовної давності. Сумнівним боргом є поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує непевність в її погашенні боржником.

Безнадійну дебіторську заборгованість вилучають з активів (списують з балансу) з одночасним зменшенням величини РСБ.

Величину РСБ визначають за прикладами, наведеними в додатку до НП(С)БО 10, без його створення щодо безнадійної дебіторської заборгованості.

Методи визначення величини РСБ підприємство обирає самостійно залежно від виду дебіторської заборгованості та наявності інформації, необхідної для застосування конкретного методу визначення РСБ. Для різних видів дебіторської заборгованості (за відвантаженою продукцією, виданими авансами тощо) можуть застосовуватися різні методи розрахунку РСБ.

Залишок РСБ на дату балансу визначається за даними розрахунку резерву за конкретним методом його створення, за даними про його використання впродовж звітного періоду й не може перевищувати суми дебіторської заборгованості на ту саму дату.

Сума погашення раніше списаної з балансу безнадійної дебіторської заборгованості відображається відновленням активів (коштів) і визнанням інших операційних доходів.

Для ведення обліку РСБ підприємство може застосовувати окремі аналітичні субрахунки на рахунку 38 «Резерв сумнівних боргів» за статтями поточної дебіторської заборгованості, сумнівну частину якої забезпечено створеним резервом.

Також у листі Мінфіну від 07.07.2004 р. № 31-04200-01-29/12137 зазначено, що підставою для визнання в бухобліку РСБ є складений підприємством первинний документ (розрахунок  резерву) із зазначенням реквізитів, установлених ст. 9 Закону про бухоблік.

Яка відповідальність за нестворення РСБ?

Нестворення РСБ є порушенням правил бухобліку, за які передбачена адміністративна відповідальність (ст. 164-2 КУпАП):

• штраф від 136 до 255 грн – за перше порушення;

• штраф від 170 до 340 грн – за повторне порушення протягом року.

Завважимо, що накладати ці штрафи може Державна аудиторська служба, юрисдикція якої розповсюджується на бюджетні організації та інші підприємства, які отримують фінансування з бюджету.

Також зверніть увагу на можливість застосування податківцями штрафів в розмірі від 85 до 170 грн за недотримання встановленого законом порядку ведення податкового обліку (ст. 163-1, ст. 255 КУпАП).

Як РСБ впливає на податок на прибуток?

Платники податку на прибуток, які застосовують обов’язково чи добровільно податкові різниці з розд. ІІІ ПКУ коригують фінансовий результат до оподаткування на різниці з п. 139.2 ПКУ.

Так, ці платники збільшують фінрезультат на суму витрат (пп. 139.2.1 ПКУ):

• на формування РСБ відповідно до НП(С)БО або МСФЗ (див. обороти за дебетом субрахунку 944 та кредитом субрахунку 38);

• від списання дебіторської заборгованості понад суму РСБ (див. обороти за дебетом субрахунку 944 з кредитом рахунків 36, 37).

Також вищезазначені платники податку на прибуток зменшують фінрезультат до оподаткування на суму (пп. 139.2.2 ПКУ):

• коригування (зменшення) РСБ, на яку збільшився фінрезультат до оподаткування відповідно до НП(С)БО або МСФЗ (див. обороти за дебетом субрахунку 944 з кредитом рахунку 38 (методом «сторно») або дебетом рахунку 38 з кредитом субрахунку 719);

• списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного РСБ), що відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ (див. обороти за дебетом рахунку 38 з кредитом рахунків 36, 37 – за рахунок РСБ. Обороти за дебетом субрахунку 944 з кредитом рахунків 36 чи 37 – на суму перевищення заборгованості над розміром створеного РСБ).

У разі списання дебіторської заборгованості, яка відповідає/не відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ, щодо якої не створено РСБ, фінансовий результат до оподаткування згідно з пп. 139.2.1 ПКУ підлягає збільшенню на суму списаної заборгованості.

При цьому фінрезультат відповідно до пп. 139.2.2 ПКУ зменшують лише на суму дебіторської заборгованості, яка відповідає ознакам пп. 14.1.11 ПКУ незалежно від того створено РСБ за такою заборгованістю чи ні.