Транспортні засоби на підприємстві

Придбання автомобіля

Бухгалтерський облік. Автомобіль є об’єктом основних засобів (далі – ОЗ). Витрати, пов’язані з його придбанням, відповідно до п. 8 НП(С)БО 7 «Основні засоби» спочатку збирають на субрахунку 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів». До таких витрат відносять:

• суми, що сплачуються постачальнику;

• реєстраційні збори, державне мито тощо;

• суми ввізного мита;

• суми непрямих податків у зв’язку з придбанням, які не відшкодовуються;

• витрати зі страхування ризиків доставки;

• витрати на транспортування;

• інші витрати, безпосередньо пов’язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Потім ці суми включають до первісної вартості автомобіля.  

Придатний до використання у господарській діяльності підприємства автомобіль відображають за дебетом субрахунку 105 «Транспортні засоби» та кредитом субрахунку 152. Введення автомобіля в експлуатацію оформлюють актом приймання-передачі основних засобів. Це може самостійно розроблена форма, зокрема, на підставі форми, затвердженої наказом Мінстату України від 29.12.1995 р. № 352. Також може застосовуватися форма акту, затверджена наказом Мінфіну України від 13.09.2016 р. № 818.

Акти складає комісією, яку призначає керівник підприємства. У акті зазначають, зокрема, метод амортизації автомобіля, строк його корисного використання, ліквідаційну вартість. Нарахування амортизації розпочинають з місяця, наступного за місяцем, у якому автомобіль зараховано на баланс, тобто введено в експлуатацію (п. 29 НП(С)БО 7).

Податок на прибуток. Якщо підприємство є платником податку на прибуток, то автомобіль за визначенням з пп. 14.1.138 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) може бути основним засобом для податкових цілей. А значить, підприємство – платник податку на прибуток, яке застосовує податкові різниці з розд. ІІІ ПКУ (обов’язково чи добровільно) для розрахунку об’єкта оподаткування буде коригувати фінансовий результат з урахуванням ст. 138 ПКУ:

• на суму нарахованої в бухгалтерському обліку амортизації фінансовий результат до оподаткування збільшується (п. 138.1 ПКУ);

• на суму амортизації, розрахованої відповідно до норм п. 138.3 ПКУ, фінансовий результат до оподаткування зменшується (п. 138.2 ПКУ).

ПДВ. Автомобіль придбаний підприємством – платником ПДВ у іншого платника ПДВ на підставі належним чином оформленої і зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної відображає сплачену суму ПДВ у податковому кредиті. Підприємство – покупець автомобіля, яке не є платником ПДВ сума ПДВ у вартості придбаного автомобіля у бухгалтерському обліку відносить до первісної вартості автомобіля (п. 8 НП(С)БО 7).

Технічне обслуговування

Технічне обслуговування передбачає комплекс операцій чи операція щодо підтримки роботоздатності чи справності виробу під час використання за призначенням, зберігання та транспортування (абз. 3 п. 1.3 Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, затвердженого наказом Мінтрансу України від 30.03.1998 р. № 102, далі – Положення № 102).

Відповідно до п. 3.7 Положення № 102 технічний огляд дорожньо-транспортних засобів виконують у планово-обов’язковому порядку, включаючи визначений Положенням № 102 й інструкціями виробників перелік обов’язкових робіт.

У Положенні № 102 передбачено такі види технічного обслуговування, як:

• підготовка до продажу;

• технічне обслуговування в період обкатки;

• щоденне обслуговування;

• перше технічне обслуговування (ТО-1);

• друге технічне обслуговування (ТО-2);

• сезонне технічне обслуговування;

• поточний ремонт;

• капітальний ремонт;

• технічне обслуговування під час консервації дорожньо-транспортних засобів;

• технічне обслуговування та ремонт дорожньо-транспортних засобів на лінії.

Для цілей бухгалтерському обліку слід розрізняти техобслуговування, поточний ремонт та  поліпшення автомобіля. Адже витрати на поліпшення призводять до збільшення майбутніх економічних вигід, первісно очікуваних від використання автомобіля. Мовиться витрати на модернізацію, модифікацію, добудову, дообладнання, реконструкцію автомобіля тощо, які збільшують первісну вартість автомобіля (п. 14 НП(С)БО 7).

А ось витрати на підтримання автомобіля в робочому стані (техогляд, нагляд, обслуговування). Відповідно до п. 15 НП(С)БО 7, зокрема, суми витрат на техобслуговування автомобіля включають до  складу витрат звітного періоду.

В залежності від напряму використання автомобіля витрати на його утримання та  техобслуговування обліковують:

• п.п. 11, 15, 16 НП(С)БО 16 «Витрати» – у собівартості готової продукції (робіт, послуг) прямо (дебет рахунку 23) або через розподіл загальновиробничих витрат (дебет рахунку 91).  Змінні та постійні розподілені витрати відображають Дт 23 Кт 91. Постійні нерозподільні витрати відображають Дт 901, 903 Кт 91;

• п. 18 НП(С)БО 16 – у складі адміністративних витрат (дебет рахунку 92);

• п. 19 НП(С)БО 16 – у складі витрат на збут (дебет рахунку 93);

• п. 20 П(С)БО 16 – у складі інших операційних витрат (дебет рахунку 94).

Облік шин

В Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженій наказом Мінфіну України від 30.11.1999 р. № 291 (далі – Інструкція № 291), сказано, що на субрахунку 207 «Запасні частини», зокрема, ведеться облік автомобільних шин у запасі та обороті. Автомобільні шини, що є на колесах та в запасі при автомобілі, які враховані у ціні автомобіля та включені до його інвентарної вартості, обліковуються у складі ОЗ.

Як бачимо,  за Інструкцією № 291 шини можуть:

• мати окрему вартість. Тобто шини, придбані окремо від автомобіля, відповідають критерію визнання їх активами, визнаються запасами  і відображаються за дебетом субрахунку 207 (поштучно). Первісна вартість шин визначається відповідно до п. 9 НП(С)БО 9 «Запаси»;

• не мати самостійної вартості. Наприклад, комплект шини придбано разом з автомобілем. Такі шини не можуть бути окремим об’єктом (одиницею) обліку і включаються до первісної вартості об’єкту ОЗ (субрахунок 105).

На практиці виходячи з професійного судження бухгалтер:

• вартість шин визнає витратами у момент встановлення їх на автомобіль (п. 15 НП(С)БО 7). Тобто виходить з того, що це витрати, що здійснюються для підтримання об’єкта ОЗ в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигід від його використання. Як додатковий аргумент: заміна шин належить до технічного обслуговування автомобіля, а значить, є витратами підприємства (Дт 23, 91, 92, 93, 94 Кт 207);

• вартість шин визнає витратами після того, як вони стають непридатними і утилізуються або вибувають з причини їх продажу, безоплатної передачі тощо. У цьому випадку орієнтиром є Інструкція № 291, за якою на субрахунку 207 відображають не лише запасні шини, а й шини, що перебувають в обороті. Тобто шина, встановлена на автомобіль, не перестає бути активом відповідно до п. 5 НП(С)БО 9.

Шини, які більше не придатні до експлуатації, списують на витрати звітного періоду: Дт 23, 91, 92, 93, 94 Кт 207. Для обліку зношених шин використовують субрахунок 209 «Інші матеріали»: про це прямо йдеться в Інструкції № 291.