Виплати дивідендів засновникам ТОВ: загальні положення

Поняття дивідендів: правове, бухгалтерське, податкове

Учасники господарського товариства мають право на отримання дивідендів як частки прибутку відповідного підприємства (п. 2 ч. 1 ст. 116 ЦКУ). Порядок виплати дивідендів, зокрема, ТОВ регулюють ст.ст. 26-27 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 р. № 2275-VIII (далі – Закон про ТОВ).

З позиції  бухгалтерського обліку дивідендами вважають частину чистого прибутку, розподілену між учасниками (власниками) відповідно до частки їх участі у власному капіталі підприємства (абз. 4 п. 4 НП(С)БО 15 «Дохід»).

Виплата дивідендів здійснюється за рахунок чистого прибутку товариства особам, які були учасниками товариства на день прийняття рішення про виплату дивідендів, пропорційно розміру їх часток (ч. 1 ст. 26 Закону про ТОВ).

Чистий прибуток – це показник, який відображається в рядку 2350 «Чистий прибуток» Звіту про фінансові результати (ф. № 2, ф. № 2-м, ф. № 2-мс).

ПКУ вважає дивідендами платіж, який здійснює юрособа на користь власника корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухобліку (пп. 14.1.49 ПКУ).

Для цілей оподаткування відповідно до пп. 14.1.49 ПКУ до дивідендів прирівнюються, зокрема, платіж у грошовій чи негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини).

Відповідно до п. 12 ч. 2 ст. 30 Закону про ТОВ розподіл чистого прибутку товариства, прийняття рішення про виплату дивідендів є компетенцією загальних зборів учасників.

Питання про розподіл чистого прибутку товариства, про виплату дивідендів та їх розмір обов’язково вносять до порядку денного річних загальних зборів учасників ТОВ.

Ці збори мають бути скликані протягом шести місяців наступного за звітним року, якщо інше не встановлено законом (ч. 2 ст. 31 Закону про ТОВ).

У ТОВ дивіденди виплачують грошима, якщо інше не встановлено одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства (ч. 2 ст. 26 Закону про ТОВ).

У ТОВ дивіденди можуть виплачуватися за будь-який період, що є кратним кварталу, якщо інше не передбачено статутом товариства: квартал, півріччя, 9 місяців, рік (ч. 3 ст. 26 Закону про ТОВ).

Порядок виплати дивідендів

Рішення щодо виплати дивідендів оформлюють протоколом загальних зборів учасників.

Дивіденди учасникам ТОВ мають бути виплачені не пізніше 6 місяців з дня прийняття відповідного рішення загальними зборами, якщо інший строк не встановлений статутом або рішенням загальних зборів (ч. 4 ст. 26 Закону про ТОВ).

Обмеження виплати дивідендів встановлені ст. 27 Закону про ТОВ. Товариство не має права приймати рішення про виплату дивідендів або виплачувати дивіденди, якщо:

• товариство не здійснило розрахунків з учасниками товариства у зв’язку із припиненням їх участі у товаристві або з правонаступниками учасників товариства відповідно до цього Закону;

• майна товариства недостатньо для задоволення вимог кредиторів за зобов’язаннями, строк виконання яких настав, або буде недостатньо внаслідок прийняття рішення про виплату дивідендів чи здійснення виплати.

Статутом товариства можуть додатково передбачатися інші умови, за яких загальні збори учасників не можуть приймати рішення про виплату дивідендів чи за яких дивіденди не можуть виплачуватися.

Товариство не має права виплачувати дивіденди учаснику, який повністю або частково не вніс свій вклад.

У разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток – емітент корпоративних прав виплачує дивіденди власнику корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 ПКУ (пп. 57.1-1.1 ПКУ).

Зверніть увагу: положення п. 57.1-1.1 ПКУ поширюється, зокрема, на комунальні підприємства.

Виплата дивідендів: авансовий внесок з податку на прибуток

Авансовий внесок не справляється у разі виплати дивідендів (пп. 57.1-1.3 ПКУ):

• на користь власників корпоративних прав материнської компанії, що сплачуються в межах сум доходів такої компанії, отриманих у вигляді дивідендів від інших осіб. Якщо сума виплат дивідендів на користь власників корпоративних прав материнської компанії перевищує суму отриманих такою компанією дивідендів, дивіденди, сплачені в межах такого перевищення, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими пп. 57.1-1.2 ПКУ;

• платником податку на прибуток, прибуток якого звільнений від оподаткування відповідно до положень ПКУ, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування у період, за який виплачуються дивіденди;

• фізичним особам.

Особливості сплати авансового внеску містить пп. 57.1-1.2 ПКУ. Зокрема:

• авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об’єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов’язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов’язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті;

• авансовий внесок обчислюється за ставкою 18%;

• сума дивідендів до виплати не зменшується на суму авансового внеску;

• якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об’єкту оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди.

Авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Сума попередньо сплачених протягом податкового (звітного) періоду авансових внесків з податку на прибуток під час виплати дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за такий податковий (звітний) період.

Якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання підприємством – емітентом корпоративних прав за такий податковий (звітний) період, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов’язань наступних податкових (звітних) періодів до повного його погашення. Коли отримано від’ємне значення об’єкта оподаткування такого наступного періоду – на зменшення податкових зобов’язань майбутніх податкових (звітних) періодів до повного його погашення.

Суму сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів:

• не повертають платнику податків;

• не зараховують в рахунок погашення грошових зобов’язань з інших податків і зборів (обов’язкових платежів).

Виплата дивідендів у негрошової формі

У цьому випадку авансовий внесок нараховують на:

• на вартість такої виплати, яка визначена у рішенні про виплату дивідендів

або

• на вартість такої виплати, розрахована відповідно до принципу «витягнутої руки» в операціях, визнаних відповідно до ст. 39 ПКУ контрольованими.

Виплата дивідендів та податок на репатріацію

Авансовий внесок при виплаті дивідендів – це невід’ємна частина податку на прибуток. Але він не може розцінюватися як податок при виплаті дивідендів на користь нерезидентів) (репатріації) відповідно до п. 141.4 ст. 141 ПКУ або міжнародних договорів України.   

Виплати дивідендів фізичній особі – засновнику

Відповідно до п. 170.5 ПКУ податковим агентом є юридична особа, яка нараховує дивіденди незалежно від свого податкового статусу (у тому числі суб’єкт спрощеної системи оподаткування). Податковий агент під час нарахування дивідендів остаточно їх оподатковує.

ПДФО, військовий збір: ставки

У разі виплати дивідендів застосовуються наступні ставки ПДФО:

• платником податку на прибуток – 5% (пп. 167.5.2 ПКУ);

• платником єдиного податку – 9%  (пп. 167.5.4 ПКУ).

Дивіденди, що нараховані за акціями або іншими корпоративними правами, що мають статус привілейованих з метою оподаткування прирівнюються до заробітної плати. До таких дивідендів застосовують ставку 18% (пп. 167.5.1 ПКУ).

Дивіденди також оподатковують військовим збором – ставка 5%.

Із суми нарахованих дивідендів у разі їх реінвестиції, коли суму дивідендів не виплачують учасникам, а спрямовують на збільшення статутного капіталу ПДФО та військовий збір не утримують (пп. 165.1.18 ПКУ). За умови, що таке нарахування жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента, та в результаті якого збільшується статутний фонд емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів.

Сплата ПДФО, військового збору

Одночасно із виплатою дивідендів сплачують ПДФО та військовий збір до бюджету. При цьому ПДФО сплачують:

• протягом трьох банківських днів, що настають за днем виплати, якщо дивіденди виплачуються у негрошовій формі або готівкою з каси;

• не пізніше 30-го числа місяця, що настає за місяцем нарахування, якщо дивіденди нараховані, але не виплачені.

ЄСВ

Відповідно до п. 14 розд. II постанови КМУ «Про затвердження переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 22.12.2010 р. № 1170 доходи за акціями та інші доходи від участі працівників у власності підприємства (дивіденди, відсотки, виплати за паями) не є базою для нарахування єдиного внеску.

ЄСВ на суму виплачених дивідендів не нараховується незалежно від того, чи є засновник працівником підприємства, чи ні.

Дивіденди: звітність

У додатку 4ДФ суми дивідендів відображають з ознакою доходу «109»:

• у графі 3а – у періоді їх нарахування;

• у графі 3 – у періоді виплати.

Суму утриманого з дивідендів ПДФО відображають:

• у графі 4а – у періоді нарахування дивідендів;

• у графі 4 – у періоді сплати податку.

Аналогічно у графах 5а та 5 відображають суму військового збору.

Дивіденди, які реінвестують до статутного капіталу ТОВ і не обкладають ПДФО, у додатку 4ДФ відображають з ознакою доходу «142» у графах 3а та 3. При цьому графи 4а та 4 щодо ПДФО не заповнюють.