Передплата, отримана від фізичної особи–споживача, має правову природу попередньої оплати (авансу). Відповідно до статті 693 Цивільного кодексу України, у разі непередання товару продавець зобов’язаний повернути покупцеві суму попередньої оплати. До моменту фактичної передачі товару споживачу договір купівлі-продажу вважається невиконаним, а тому у продавця відсутні правові підстави для утримання отриманих коштів у повному обсязі. Інтернет-торгівля є договором, укладеним на відстані, на який поширюється дія статті 9 Закону України «Про захист прав споживачів». Згідно з цією нормою споживач має право відмовитися від договору, а продавець зобов’язаний повернути сплачені кошти у встановлений законом строк. Сам факт неявки покупця до відділення поштового оператора не є передбаченою законом підставою для втрати ним права на повернення сплачених сум. Умова договору або публічної оферти, відповідно до якої передплата не підлягає поверненню у разі неотримання товару, є несправедливою умовою договору в розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки призводить до істотного дисбалансу договірних прав та обов’язків сторін на шкоду споживачу. Така умова є нікчемною та не підлягає застосуванню незалежно від факту формального погодження з нею споживача. Крім того, утримання продавцем усієї суми передплати за відсутності передачі товару утворює склад безпідставного набуття майна у розумінні статті 1212 Цивільного кодексу України, оскільки кошти зберігаються без достатньої правової підстави. У такому випадку продавець зобов’язаний повернути отримані кошти споживачу, а також несе ризик застосування заходів відповідальності, передбачених законодавством про захист прав споживачів. Правомірною альтернативою є повернення сплачених коштів за вирахуванням фактично понесених та документально підтверджених витрат (доставка, пакування, тощо), безпосередньо пов’язаних з виконанням замовлення. Утримання таких сум не є штрафом чи санкцією для споживача, а має характер компенсації витрат продавця. Для правомірності такого утримання відповідні положення повинні бути чітко та однозначно передбачені умовами договору або публічної оферти, а розмір утриманих сум має бути обґрунтованим та пропорційним фактичним витратам. Таким чином, продавець не має права просто відмовитися від повернення передплати, однак має право повернути її з урахуванням понесених витрат, за умови дотримання вимог цивільного законодавства та Закону України «Про захист прав споживачів».

З огляду на викладене, для побудови безпечної моделі взаємодії з покупцями необхідне залучення профільного юриста з метою розробки індивідуальної публічної оферти або внутрішніх правил повернення. Такий підхід дозволить врахувати специфіку товару, логістичні процеси конкретного бізнесу та забезпечити повну відповідність документації актуальним нормам законодавства.

Слід також пам’ятати, що коректність проведення операцій в обліку безпосередньо залежитиме від обраних формулювань у тексті оферти, оскільки саме вони визначатимуть юридичну природу утриманих сум та технічний алгоритм формування фіскальних чеків при поверненні коштів.