Основні ризики співпраці з ТОТ:

1. Нікчемність правочину. Згідно з ст. 13 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України № 1207-VII, будь-який правочин (договір), стороною якого є суб'єкт господарювання із місцезнаходженням на ТОТ, є нікчемним. Це означає, що такий договір не створює юридичних наслідків з моменту його укладення. отже у виконавця не буде можливості відстоювати свої права у суді у разі неоплати послуг або виникнення суперечок.

2. Заборона грошових переказів. Ст. 13 Закону № 1207-VII прямо забороняє переказ коштів між ТОТ та іншою територією України. На практиці банки можуть блокувати платежі на рахунки або з рахунків осіб, чия адреса реєстрації в Єдиному державному реєстрі (ЄДР) належить до окупованих територій.3. Податковий кодекс України не містить прямої заборони для ФОП 3 групи надавати послуги іншому ФОП, зареєстрованому на ТОТ. Проте існує ризик, що податковий орган поставить під сумнів реальність господарської операції або її правомірність. У разі перевірки можуть вимагатися докази фактичного надання послуг, і що діяльність замовника не порушує законодавство про ТОТ та санкції.

4. Кримінальні ризики (Колабораційна діяльність). Кримінальний кодекс України передбачає відповідальність за провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором або незаконними органами влади. Хоча надання маркетингових послуг саме по собі не є злочином, будь-яка фінансова взаємодія з особами на ТОТ може стати об'єктом уваги щодо підтримки окупаційного режиму.

Для безпечної роботи замовник повинен здійснити зміну своєї податкової адреси на підконтрольну Україні територію в Єдиному державному реєстрі. Тільки після перереєстрації місця проживання/знаходження на підконтрольну територію та оновлення даних у банку він стає законним суб'єктом господарювання, з яким можна підписувати договори та проводити розрахунки.