Відповідно до абз. 1 п. 1 розд. 1 Інструкції № 59 Службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника державного органу (поїздка державного службовця - за розпорядженням керівника державної служби), підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів (далі - підприємство), на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи (за наявності документів, що підтверджують зв'язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства).Відповідно до ст. 121 КЗпП - Працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються: добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати по найму жилого приміщення в порядку і розмірах, встановлюваних законодавством.Отже, поняття службового відрядження застосовується лише до найманих працівників. Стаття 121 КЗпП гарантує таким працівникам оплату витрат і виплату добових у відрядженні.ФОП не є найманим працівником щодо себе, на нього не поширюються гарантії КЗпП, він не може сам себе направити у відрядження. ФОП не нараховує і не виплачує собі добові і зарплату, оскільки він не є працівником щодо себе.ФОП на ЄП 3 групі ЄП немає потреби підтверджувати документально витрати на такі поїздки.