Відповідно до ч. 7 ст. 24 КЗпП Забороняється укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров'я.Якщо протипоказання відсутні то працівника особу з інвалідністю можна прийняти на роботуПроцедура працевлаштування на роботу майбутнього працівника особу з інвалідністю стандартна:КРОК 1: майбутній працівник подає обов'язкові документи для працевлаштування відповідно до ст. 24 КЗпП:○ паспорт або інший документ, що посвідчує особу, ○ трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, ○ а у випадках, передбачених законодавством, - також документ:○ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), ○ про стан здоров'я, ○ відповідний військово-обліковий документ ○ та інші документи (РНКПП)КРОК 2: працівник пише заяву про прийняття на роботуКРОК 3: оформлюєте письмовий трудовий договір про прийняття на роботу і підписуєте йогоКРОК 4: оформлюєте Наказ про прийняття на роботу і підписуєте йогоКРОК 5: подаєте повідомлення про прийом на роботу в податкову (не пізніше, ніж за день до виходу на роботу);Для підтвердження інвалідності майбутній працівник має подати:○ копію посвідчення, де вказано групу та причину інвалідності (пенсійне посвідчення, посвідчення, що підтверджує призначення соцдопомоги відповідно до Закону України від 16.11.2000 № 2109-III "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" або відповідно до Закону України від 18.05.2004 № 1727-IV "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю"); ○ копію довідки до акта огляду МСЕК; ○ належним чином засвідчений витяг із рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи щодо встановлення інвалідності; ○ копію Індивідуальної програми реабілітації.Після отримання відповідних документів де зазначені рекомендації - роботодавець зобов'язаний їх виконувати, створювати умови роботи за посадою відповідно до рекомендацій в зазначених документах.Якщо у рекомендаціях зазначено, що особа з інвалідністю може працювати за своєю посадою на умовах скороченого робочого дня, то роботодавець на прохання працівника зобов’язаний встановити йому неповний робочий час.Для цього працівник повинен у заяві про прийняття на роботу зазначити інформацію про встановлення неповного робочого часу (графік роботи, тривалість тривалого робочого дня, початок, закінчення робочого дня), а роботодавець зазначити відповідну інформацію у Наказі і у Трудовому договорі.Роботодавець має проаналізувати, чи відповідають умови роботи за майбутньою посадою рекомендаціям МСЕК або експертної команди з ОПФО та ІПР. Якщо не відповідають, то чи можете змінити умови роботи для особи з інвалідністю так, щоб не суперечили рекомендаціям. (наприклад, в одному випадку достатньо створити додаткове освітлення, в іншому — запровадити неповний робочий час як зазначалось вище).Щодо додаткових гарантій, то працівник особа з інвалідністю має право на відповідні пільги та гарантії, зокрема щодо:○ тривалості щорічної основної відпустки: Особам з інвалідністю I і II груп надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів, а особам з інвалідністю III групи - 26 календарних днів (ст. 6 Закону про відпустки)○ часу надання відпустки: право працівника особи з інвалідністю на щорічні основну відпустки повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи у роботодавця; особам з інвалідністю щорічні відпустки за бажанням працівника в зручний для нього час надаються ( ст. 10 Закону про відпустки)Відповідно до ст. 25 Закону про відпустки: Особи з інвалідністю мають право щорічно на відпустку без збереження зарплати тривалістю, які входять у відпускний стаж, до 60 к. дн. – І та ІІ група; до 30 к. дн. – ІІІ група.1. Отже, у трудовому договорі відмінна інформація це - інформація про неповний робочий час у випадку його встановлення, та інформація про гарантії про відпустки, інформацію про пільги щодо залучення до надурочних робіт та робіт у нічний час тільки за згодою.2. Так, ФОП як роботодавець може застосовувати до зарплати працівника пільгову ставку ЄСВ 8,41% , але тільки у випадку надання належних документів відповідно до Інструкції № 449: Для можливості застосування платником пільгової ставки єдиного внеску необхідно підтвердити встановлення працівнику інвалідності.Підтвердженням встановлення працівнику інвалідності є належним чином засвідчений витяг із рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи щодо встановлення інвалідності, отриманий відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», або копія довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією про встановлення групи інвалідності, яка видана до 1 січня 2025 року.ДПС надає роз'яснення у ЗІР 201.04.01 - що Витяг із рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі – Витяг), засвідчений електронною печаткою Міністерства охорони здоров’я України(далі – МОЗ), є таким, що вважається засвідченим належним чином. Якщо роботодавцю потрібно перевірити справжність документа, він може здійснити перевірку Витягу через державні сервіси перевірки: https://ca.diia.gov.ua/verify; https://czo.gov.ua/verify. Також можна надати Витяг у паперовому вигляді, роздрукувавши його. Якщо роботодавець вимагатиме перевірку автентичності Витягу, можна надати протокол перевірки. Протокол перевірки є додатковим підтвердженням, що цей документ дійсно підписано МОЗ.Пропонуємо ознайомитись із роз'ясненням МОЗ: https://moz.gov.ua/uk/e-dokument-sho-robiti-z-vityagom-iz-rishennya-ekspertnoyi-komandi-yakij-nadijshov-na-elektronnu-poshtu3. Ні, окремих рахунків для сплати ЄСВ для осіб з інвалідністю немає. У платіжні на сплату ЄСВ зазначаєте інфомацію про сплату ЄСВ за ставкою 22%, та за ставкою 8,41%4. Додаткової звітності не передбачено, 5. Врахувати рекомендації зазначені у ІПРВідповідно до ст. 18 Закону № 875 Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.Відповідно до ст. 25 Закону № 875 Підприємства, установи та організації, фізичні особи, які використовують найману працю, створюють безпечні і не шкідливі для здоров’я умови праці, вживають заходів до запобігання інвалідності та відновлення працездатності осіб з інвалідністю. У разі працевлаштування особам з інвалідністю забезпечують розумне пристосування робочих місць.Відповідно до ст. 12 Закону № 2694 Підприємства, які використовують працю осіб з інвалідністю, зобов'язані створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертної комісії або експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи та індивідуальних програм реабілітації, вживати додаткових заходів безпеки праці, які відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників.Відповідно до ст. 172 КЗпП: У випадках, передбачених законодавством, на роботодавця покладається обов'язок:○ організувати навчання, перекваліфікацію і працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до медичних рекомендацій,○ встановити на їх прохання неповний робочий день або неповний робочий тиждень та створити пільгові умови праці.Залучення осіб з інвалідністю до надурочних робіт та робіт у нічний час без їх згоди не допускається (статті 55, 63).