Як ми зрозуміли, відбулася зміна учасників ТОВ, тобто один учасник продав свої корпоративні права іншому учаснику. Завважимо, що відповідно до ст. 21 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 р. № 2275-VIII (далі – Закон про ТОВ) учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі товариства оплатно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам. Статутом товариства може бути встановлено, що відчуження частки (частини частки) та надання її в заставу допускається лише за згодою інших учасників. Відповідне положення може бути внесене до статуту або виключене з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства. Учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі лише в тій частині, в якій вона є оплаченою.

Зверніть увагу, що підстави та процедура збільшення статутного капіталу визначені ст.ст. 17, 18 Закону про ТОВ, а зменшення статутного капіталу – ст. 19 Закону про ТОВ. І серед цих підстав немає норми щодо збільшення або зменшення статутного капіталу через продаж корпоративних прав нижче чи вище їх номінальної вартості.

Тобто ціну продажи частки статутного капіталу сторони договору купівлі-продажу узгоджують між собою, наслідків для ТОВ чи ТДВ ці відносини не несуть. Статутний капітал залишається незмінним.

Тепер щодо переоцінки основних засобів. Ця процедура не є обов’язковою, вона добровільна. Згідно з абз. 1 п. 16 НП(С)БО 7 «Основні засоби» підприємство може переоцінювати об’єкт основних засобів, якщо залишкова вартість цього об’єкта суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу. Переоцінку проводять за рішенням керівництва підприємства.

Переоцінка впливає на розмір власного капіталу (чисті активи) підприємства. А розмір таких активів є ключовим під час виходу (виключення) учасника з товариства. Наприклад, у п. 4.20 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 р. № 4 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0004600-16#Text) зазначено: учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства. А отже господарським судом має бути задоволено клопотання учасника, який вийшов (виключений) з товариства, про здійснення експертної оцінки дійсної (ринкової) вартості необоротних і оборотних активів товариства та його зобов’язань для обчислення вартості частини майна, що належить до сплати такому учаснику.Обов’язковій оцінці суб’єктом оціночної діяльності підлягає вартість частини майна товариства, що належить до сплати учаснику у разі його виходу (виключення) зі складу ТОВ або ТДВ, якщо до цих товариств вносилося майно господарських товариств з державною часткою (часткою комунального майна). Така оцінка є обов’язковою і в тих випадках, коли учасником ТОВ або ТДВ є юридична особа, яка повністю заснована на державній власності.

Зокрема, на практиці переоцінку основних засобів проводять заздалегідь. Тож можна провести дооцінку на підставі вже наявної експертної (ринкової) оцінки.

Порядок проведення переоцінки основних засобів та застосування її результатів встановлюють п.п. 16-21 НП(С)БО 7 та п.п. 35-40 розд. 7 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Мінфіну від 30.09.2003 р. № 561 (далі – Методрекомендації № 561).

Кореспонденція рахунків з обліку операцій по переоцінці основних засобів наведено в розд. 5 додатку до Методрекомендацій № 561.

Зверніть увагу:

у разі переоцінки об’єкта основних засобів на ту саму дату здійснюється переоцінка всіх об’єктів групи основних засобів, до якої належить цей об’єкт. Групою основних засобів вважається сукупність однотипних за технічними характеристиками, призначенням та умовами використання об’єктів основних засобів. переоцінка основних засобів тієї групи, об’єкти якої вже зазнали переоцінки, надалі має проводитися з такою регулярністю, щоб їх залишкова вартість на дату балансу суттєво не відрізнялася від справедливої вартості (п. 35 Методрекомендацій № 561, п. 16 НП(С)БО 7).