Частина 1 ст. 13 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018 р. № 2275-VIII передбачає, що вкладом учасника товариства (у тому числі нерезидента) можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом. У ст. 190 ЦКУ зазначено: майном як особливим об’єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов’язки. Майнові права – це права вимоги особи за зобов’язаннями, за якими вона є кредитором. Також згадку про майнових прав можна найти, зокрема, у ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 р. № 2658-III: «майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов’язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги».

Тобто наразі немає законодавчих обмежень щодо зарахування кредиторської заборгованості підприємства перед нерезидентом, зокрема, за отримані від нього товари, в рахунок вкладу нерезидента до статутного капіталу.

У бухобліку це відображають так: заборгованість підприємства перед нерезидентом за імпортні товари Дт 28 Кт 632; відображено заборгованість нерезидента за вкладом до статутного капіталу Дт 46 Кт 401; зараховано заборгованості Дт 632 Кт 46.

Щодо податку на прибуток. ПКУ не передбачає коригування фінансового результату до оподаткування на різниці за операціями з внесення грошових прав вимоги до статутного капіталу товариства. Ці операції відображають згідно з правилами бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування. Оскільки мовиться про операції з резидентом Литви, то пп. 140.5.4 ПКУ не застосовується.

Водночас відповідно до пп. 39.2.1.4 ПКУ господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків.

Тобто визначальною умовою для визнання операцій контрольованими є вплив таких операцій на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків.

У Вашому випадку операція впливає на податок на прибуток, адже підприємство придбало товари, вартість яких впливатиме на витрати. До того ж, це господарська операція з пов’язаною особою-нерезидентом. Тож ця операція має бути включена до Звіту з ТЦО.