З описаної ситуації зрозуміло, що товариство планує придбавати товари у нерезидента фізичної особи підприємця (не юридичної особи).

Відповідно до пп. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 Кодексу нерезиденти – це:

а) іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України;

б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні;

в) фізичні особи, які не є резидентами України.

Також, в ПКУ п. 141.4, описані особливості оподаткування доходів нерезидентів, з джерелом їх походження з України. Серед переліку оподатковуваних видів доходів у п.п.141.4.1 в пункті к) вказано «інші доходи від провадження нерезидентом господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від такого нерезидента" Враховуючи вищевикладене, можна зробити висновок, що з доходів, які виплачуються (нараховуються, надаються) фізичній особі - нерезиденту резидентом - юридичною особою, податок, передбачений пп. 141.4.6 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, не утримується,

Але податківці вважають, що такі доходи оподатковуються згідно із нормами п. 170.10 ПКУ, податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків. Оскільки Ви плануєте співпрацювати з фізичною особою нерезидентом, а не юридичною, то цю норму можуть застосувати до Вашої операції. І не важливо, що нерезидент є суб'єктом господарювання.

Такого підходу дотримується податкова у своїх листах, наприклад Лист від 22.04.2016 №8990/10/28/-10-01-3-11, Лист від 08.05.2018 р. № 2046/6/99-99-15-02-02-15/ІПК.

Так, згідно із пп. 170.10.1 ПКУ доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами Кодексу для нерезидентів).

Відповідно до пп. 170.10.3 ПКУ у разі якщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту резидентом - юридичною особою, такий резидент вважається податковим агентом нерезидента щодо таких доходів. Під час укладення договору з нерезидентом, умови якого передбачають отримання таким нерезидентом доходу з джерелом його походження в Україні, резидент зобов'язаний зазначити в договорі ставку податку, що буде застосована до таких доходів.

Згідно із пп. 168.1.1 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ.

Відповідно до пп. 1.2 п. 16 прим.1 підрозділу 10 розд. XX ПКУ об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ

Згідно з п. п. 163.2 ПКУ об'єктом оподаткування нерезидента є:

- загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні;

- доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Що стосується відображення доходів, нарахованих (виплачених) нерезиденту, то відповідно до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, яке затверджено наказом Міністерства фінансів України 29 вересня 2017 року N 822 "Про затвердження Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків" та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2017 р. за N 1306/31174, фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), яка не включена до Державного реєстру, зобов'язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи - платника податків за формою N 1ДР (далі - Облікова картка), яка є водночас заявою для реєстрації у Державному реєстрі, та пред'явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання, громадянство). Формування реєстраційного номера облікової картки платника податків здійснюється ДФС на підставі відомостей, поданих фізичною особою в Обліковій картці.

Реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та/або номер паспорта (для фізичних осіб, які мають право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта) використовуються органами державної влади та органами місцевого самоврядування, юридичними особами незалежно від організаційно-правових форм, у тому числі установами Національного банку України, банками та іншими фінансовими установами, біржами, громадськими формуваннями, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичними особами - підприємцями, а також фізичними особами в усіх документах, які містять інформацію про об'єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків.

Відповідно до пп. "б" п. 176.2 ПКУ та пп. 49.18.2 ПКУ, особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку - фізичних осіб і сум утриманого з них податку, а також суми нарахованого єдиного внеску до контролюючого органу за місцем свого розташування. Необхідно заповнювати Додаток 4 ДФ.

Отже, у разі нарахування (виплати) доходів податковий агент повинен відобразити в податковому розрахунку такі виплачені доходи на користь всіх платників податків, в тому числі виплачені на користь нерезидентів.

Враховуючи вищевикладене, доходи, які виплачуються (нараховуються, надаються) фізичній особі - нерезиденту резидентом - юридичною особою, оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків, військовим збором за ставкою 1,5 відсотка. Суму доходу, яка нарахована (виплачена) нерезиденту, податковий агент повинен відобразити в податковому розрахунку в Додатку 4 ДФ.

Щодо нарахування ЄСВ, податківці у листах роз’яснюють, що у разі якщо підприємство виплачує іноземному громадянину, який не проживає в Україні, винагороду (кошти) на підставі цивільно-правової угоди, то сума такої винагороди не є базою нарахування єдиного внеску, оскільки такий іноземець відповідно до вимог чинного законодавства України не є застрахованою особою, а зазначене підприємство не є його роботодавцем - страхувальником.

Щодо контрольованих операцій, то є ряд показників, які мають виконатись, щоб операцію визнати контрольованою.

Для визнання операції контрольованою необхідне дотримання хоча б одного з 5 критеріїв пп. 39.2.1.1 ПКУ та дотримання одразу 2-х вартісних критеріїв пп. 39.2.1.7 ПКУ.

Краще почати з вартісних критеріїв пп. 39.2.1.7. ПКУ, оскільки якщо у платника податку на прибуток є операції з нерезидентами, то вони не можуть бути контрольованими, якщо

- загальний обсяг доходів підприємства менш як 150 млн грн;

- немає операцій з окремими нерезидентами на суму більш як 10 млн грн.

Якщо ж вартісні критерії, у Вас виконуються, то слід аналізувати критерії пп. 39.2.1.1 ПКУ.

Контрагент нерезидент має належати до однієї з п’яти категорій, визначених у пп. 39.2.1.1 ст. 39 ПКУ. Ці ознаки не залежать одна від одної, тобто для визнання операції контрольованою достатньо будь-якої з них:

- операції з пов’язаними особами-нерезидентами;

- операції через комісіонерів-нерезидентів;

- операції між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні;

- операції з нерезидентами з країн (територій), що належать до низькоподаткових юрисдикцій - Перелік низькоподаткових юрисдикцій країн затверджено Постановою Кабміну від 27.12.2017 № 1045 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-2017-%D0%BF#Text). Потрібно слідкувати, чи не додали країну, в якій зареєстрований нерезидент;

- операції з нерезидентами особливих ризикових організаційно-правових форм, що не сплачують податок на прибуток. Перелік затверджено Постановою Кабміну від 04.07.2017 №480 ( https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/480-2017-%D0%BF#Text). До переліку потрапила Республіка Польща – заборонені форми: різні види партнерства. Тому потрібно перевірити Вашого контрагента на організаційно-правову форму, згідно з установчими документами, які контрагент подав при укладанні ЗЕД-договору.

Отже, щодо першого запитання: при імпорті товарів по договору з ФОП- нерезидентом у товариства виникатиме зобов’язання сплатити ПДФО за ставкою 18 відсотків та військовий збір за ставкою 1,5% при виплаті доходу такому нерезиденту.

Та щодо другого запитання: чи буде придбання товару від нерезидента ФОП попадати під контрольовані операції, залежатиме від того, чи виконаються у Вас одночасно описані вище критерії, два вартісних та один по виду нерезидента.