Місцеві податки та збори в Україні 2025: відповіді на найпоширеніші запитання

Які податки та збори відносяться до місцевих у 2025 році?

Відповідно до ст. 10 ПКУ, зокрема:

• до місцевих податків належать (п. 10.1):

• податок на майно;

• єдиний податок;

• до місцевих зборів належать (п. 10.2):

збір за місця для паркування транспортних засобів;

туристичний збір.

Пунктом 10.2-1 ПКУ встановлено, що місцеві ради обов’язково встановлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю, крім земельного податку за лісові землі).

Завважимо, що згідно з пп. 12.3.3 ПКУ сільські, селищні, міські ради надають до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та/або зборів, в електронному вигляді інформацію щодо ставок та податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів. Інформацію надають у порядку та за формою, затвердженими постановою КМУ від 28.12.2020 р. № 1330 (див. додатки 1-11).

На період дії воєнного стану в Україні на територіях, де тимчасово не здійснюють свої повноваження відповідні Ради, рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів та/або надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів мають право приймати відповідні військові адміністрації та військово-цивільні адміністрації.

Зведена інформація про розмір та дату встановлення на відповідних територіях ставок місцевих податків і зборів, а також про встановлені податкові пільги, які будуть діяти у 2025 році (див. тут).

Податок на майно: що потрібно знати власникам?

Відповідно до пп. 266.1.1 ПКУ платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.

Перелік об’єктів житлової нерухомості визначений пп. 14.1.129-1 ПКУ.

Відповідні пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на період дії воєнного стану передбачені п. 69.22 підрозд. 10 р. ХХ ПКУ. Зокрема, починаючи з 1 січня 2023 року за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, у якому завершено бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території.

Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Мінрозвитку громад від 28.02.2025 р.  № 376.

Будівлі промисловості. Відповідно до пп. «є» пп. 266.2.2 ПКУ будівлі промисловості, віднесені до класу «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку. Зокрема, клас 1251 «Промислові та складські будівлі» включає будівлі, що використовуються для промислового виробництва.

Податківці у роз’ясненні наголошують, що суб’єкт господарювання, основна діяльність якого класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, при здійсненні ним операцій з надання в оренду частини будівлі промисловості, яка перебуває у його у власності та належить до групи «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора, визначає податкові зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в частині будівель промисловості (їх часток), наданих в оренду.

У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності (пп. 266.8.1 ПКУ).

Отже у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року юридичні особи обчислюють в Декларації річну суму податку, збільшену на 25000 грн. на рік, для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, та для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності за формулою:

(графа 9 «Площа об’єкта оподаткування (загальна)» × графу 14 «Ставка (%)» × графу 15 «Розмір мінімальної заробітної плати на 01 січня звітного року»/100)/12 ×(суму колонок 10 – 13 «Кількість місяців перебування у власності, у кварталах») + графа 16 «Застосування п.п. 266.7.1 прим. 1 п. 266.7 ст. 266 розд. ХІІ ПКУ» (25000 грн.)/12 × (суму колонок 10 – 13 «Кількість місяців перебування у власності, у кварталах»).

Транспортний податок

Об’єктами оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більш ніж п’ять років (включно) і середньоринкова вартість яких перевищує 375 розмірів мінімальної зарплати (далі – МЗП), встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Нагадаємо, що з 01.01.2025 р. МЗП дорівнює 8000 грн, тож транспортний податок в 2025 році сплачують, якщо середньоринкова вартість автомобіля перевищує 3000000 грн (375 МЗП ×8000 грн). Середньоринкову вартість визначають за Методикою визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженою постановою КМУ від 18.02.2016 р. № 66, а формулу для обчислення такої вартості наведено в її п. 3.

Мінекономіки розмістив на своєму офіційному веб-сайті калькулятор, за допомогою якого можна самостійно розрахувати середньоринкову вартість новопридбаного легкового автомобіля, щоб дізнатися чи є він об’єктом оподаткування. Тут само розміщують інформацію щодо Переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком (далі – Перелік легкових автомобілів), зокрема, й у 2025 році: із зазначенням марки, моделі, року випуску тощо. Зверніть увагу, що пп. 267.2.1 ПКУ зобов’язує Мінекономіки робити це щороку до 1 лютого податкового (звітного) року.

Якщо Перелік легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком, розміщений на офіційному вебсайті із врахуванням змін та доповнень, внесених  Мінекономіки, у тому числі після 1 лютого податкового (звітного) року, містить транспортний засіб з параметрами, що відповідають легковому автомобілю власника, то такий автомобіль є об’єктом оподаткування транспортним податком у звітному періоді починаючи з 1 січня податкового (звітного) року.

Ставка транспортного податку становить 25000 грн за календарний рік за кожен легковий автомобіль (п. 267.4 ПКУ).

Відповідно до пп. 267.7.1 ПКУ транспортний податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

Транспортний податок сплачується у строки сплати податку, встановлені пп. 267.8.1 ПКУ:

• фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

• юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Туристичний збір

Платниками туристичного збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної, міської ради про встановлення туристичного збору, та тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі) (пп. 268.2.1 ПКУ).

Особи, які не можуть бути платниками збору  визначені пп. 268.2.2 ПКУ. Це, зокрема:

• особи з інвалідністю, діти з інвалідністю та особи, що супроводжують осіб з інвалідністю I групи або дітей з інвалідністю (не більше одного супроводжуючого);

• діти віком до 18 років;

• взяті на облік як внутрішньо переміщені особи відповідно до Закону України від 20.10.2014 № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

Згідно з пп. 268.6.1 ПКУ платники збору сплачують суму збору авансовим внеском перед тимчасовим розміщенням у місцях проживання  (ночівлі)  податковим  агентам,  які справляють збір за ставками, у місцях справляння збору та з дотриманням інших вимог, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради.

За один і той самий період перебування платника збору на території однієї адміністративно-територіальної одиниці, на якій встановлено збір, повторне справляння збору, вже сплаченого таким платником збору, не допускається.

Перелік податкових агентів зі сплати туристичного збору визначений пп. 268.5.2 ПКУ.              Так, згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради справляння збору може здійснюватися такими податковими агентами, зокрема:

• юридичними особами, філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами юридичних осіб, ФОП, які надають послуги з тимчасового розміщення осіб у місцях проживання (ночівлі). Перелік податкових агентів та інформація про них розміщуються та оприлюднюються на офіційному вебсайті сільської, селищної, міської ради.

Збір за місця для паркування транспортних засобів

Платниками збору за місця для паркування транспортних засобів є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), ФОП, які згідно з рішенням сільської, селищної або міської ради організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках (п. 268-1.1.1 ПКУ).

Згідно ст. 30 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 р. № 875-XII органи місцевого самоврядування забезпечують виділення земельних ділянок особам з інвалідністю із захворюваннями опорно-рухового апарату під будівництво гаражів для автомобілів з ручним керуванням поблизу місця їх проживання.