Штрафи та пеня під час воєнного стану

Перевірки та застосування штрафів: загальні положення 

Звертаємо увагу: згідно  п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 р. № 64/2022, податки й збори справляють з огляду на особливості, визначені у цьому пункті.

За нормами абз. 3 пп. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки щодо:

• дотримання термінів сплати податків та зборів;

• подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ;

• реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за їх несвоєчасне виконання. Мовиться про податкові зобов’язання граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України від  12.05.2022 р. № 2260-IX за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Згідно п. 36.1 ПКУ податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПКУ, законами з питань митної справи.

А відповідно п. 38.1 ПКУ виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк.

Зокрема, при несплаті (несвоєчасній сплаті) задекларованої суми податкового зобов’язання виникає податковий борг. За визначенням з пп. 14.1.175 ПКУ – це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені. За наявний податковий борг платника податків штрафують у розмірах, визначених п. 124.1 ПКУ.

З огляду на це та вимоги абз. 3 пп. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ підставою для виникнення податкового боргу у платника податків, який мав можливість своєчасно, у визначені ПКУ строки, сплачувати узгоджені грошові зобов’язання, граничний термін виконання яких припадав на період з 24.02.2022 р. по 27.05.2022 р., є несплата таких грошових зобов’язань до 31.07.2022 р. (включно). Податківці пояснили, що розрахунок кількості днів затримки сплати сум грошових зобов’язань для визначення розміру штрафних санкцій, передбачених п. 124.1 ПКУ, здійснюється з 01.08.2022 р.

Штрафні санкції та пеня за порушення у сфері ЗЕД

Податківці поінформували: запровадження воєнного стану не звільняє від застосування штрафних санкцій та пені за порушення законодавства у сфері ЗЕД. Зокрема, податківці наголошують, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок, передбачених пп. 69.2 п. 69 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, до платників податків застосовують відповідальність згідно з ПКУ, іншими законами. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовують. 

Також податківці нагадують: валютні операції, валютне регулювання та валютний  нагляд, відповідальність за порушення суб’єктами ЗЕД валютного законодавства тощо регламентує Закон України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 р. № 2473-VIII (далі – Закон № 2473).

Так, у ч. 2 ст. 3 Закону № 2473 зазначено, що питання здійснення валютних операцій регулюються виключно Законом № 2473. А у ч. 3 ст. 3 Закону № 2473 передбачено: у разі, якщо положення інших законів суперечать положенням цього закону, застосовують положення Закону № 2473.

Як відомо, за порушення резидентами строку розрахунків нараховують пеню за кожний день прострочення в розмірі 0,3% суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованості (ч. 5 ст. 13 Закону № 2473).  Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Увага! Відповідальність, передбачена ч. 5 ст. 13 Закону № 2473, не застосовується до резидентів – суб’єктів господарювання, що вчинили відповідне правопорушення, якщо імпортні операції не можуть бути завершені внаслідок дії постанови КМУ  «Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації» від 09.04.2022 р. № 426 (п. 13 ст. 16 Закону № 2473).

Зауважимо, що відповідно до ч. 4 ст. 14 Закону № 2473 податковий орган має право адекватно вчиненому порушенню застосувати до юридичних осіб (крім уповноважених установ) штрафні санкції у розмірі до 100% суми операції, яку провели з порушенням валютного законодавства.

Відповідальність у карантинний період

У ПКУ  є дві  норми щодо звільнення від відповідальності: 

• на період дії карантину (п. 52-1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ). Відповідно до цієї норми за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, (крім зазначених у вищезазначеному пункті випадків). Також протягом цього періоду не нараховується пеня. Строк дії карантину продовжено до 31 грудня 2022 року (п. 1 постанови КМУ від 09.12.2020 р. № 1236);

• на період дії воєнного стану (пп. 69.2 підрозд.10 розд. XX ПКУ). У останньому абзаці цього підпункту зазначено: «У разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються».

РРО – перевірки за воєнні періоди

У ЗІР є роз’яснення, що ДПС не позбавлена права проводити перевірки суб’єктів господарювання, як під час дії воєнного стану, так і після його завершення. При цьому, період їх господарської діяльності з 24 лютого 2022 року по день закінчення воєнного стану перевіряється у загальному порядку. Якщо встановлено порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського

харчування та послуг» допущені в цей же період, то  штрафні санкції будуть застосовані після припинення або скасування воєнного стану на території України.

Податківці звертають увагу, що після закінчення воєнного стану штрафні (фінансові) санкції до платників податків будуть застосовуватись із врахуванням вимог п. 52-1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ. А в ньому, як ми говорили, зазначено: за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються. Крім санкцій, пов’язаних з діями та порушеннями, зазначеними у п. п. 52-1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ. 

Адмінштраф за заниження податкового зобов’язання 

Якщо в ході документальної або камеральної перевірки юридичної особи контролери виявлять заниження податкового зобов’язання, то за це накладають адміністративний штраф у розмірі від 85 грн до 170 грн: на керівника та головного бухгалтера (або іншу посадову особу). За повторне заниження податкового зобов’язання застосовують адміністративний штраф у розмірі від 170 грн до 255 грн. Це передбачено ст. 163-1 КУпАП. А нагадують про таку відповідальність податківці у категорії 132.03 ЗІР.

Інші штрафи у воєнний стан

Порушення трудового законодавства. За порушення трудового законодавства штрафи, передбачені ст. 265 КЗпП, під час воєнного стану не застосовуються (ч. 3 ст. 16 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р.

№ 2136-IX). Для цього порушник має виконати в повному обсязі та у встановлений строк приписи про усунення порушень, які виявлені під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю). При цьому порушника притягують до адмінвідповідальності відповідно до ст. 41 КУпАП. Зокрема, за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення з ним трудового договору наказують у розмірі від 8500 грн до 17000 грн (ч. 3 ст. 41 КУпАП); за інші порушення трудового законодавства – від 510 грн до 1700 грн (ч. 1 ст. 41 КУпАП). 

ЄСВ. Згідно з п. 9-21 розд. VIII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі – Закон № 2464) тимчасово, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану та протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану, штрафні санкції, визначені ч. 11 ст. 25 Закону № 2464, не застосовуються. Зокрема за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.  Також відповідно до п. 9-22 розд. VIII Закону № 2464 тимчасово, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану та протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану, платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.