З описаної ситуації стає зрозумілим, що товариство планує придбавати товари у нерезидента, але не зрозуміло організаційно-правову форму нерезидента – це фізична особа підприємець чи юридична особа. Якщо товар буде придбаватись у польського ФОП, то податківці прирівнюють такі придбання як придбання у фізосіб нерезидентів.

Відповідно до пп. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 ПКУ нерезиденти – це:

а) іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України;

б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні;

в) фізичні особи, які не є резидентами України.

Податківці вважають, що придбання у ФОП - нерезидентів це доходи, які оподатковуються згідно із нормами п. 170.10 ПКУ, ПДФО за ставкою 18 %.

Так, згідно із пп. 170.10.1 ПКУ доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами Кодексу для нерезидентів).

Відповідно до пп. 170.10.3 ПКУ у разі якщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту резидентом - юридичною особою, такий резидент вважається податковим агентом нерезидента щодо таких доходів. Під час укладення договору з нерезидентом, умови якого передбачають отримання таким нерезидентом доходу з джерелом його походження в Україні, резидент зобов'язаний зазначити в договорі ставку податку, що буде застосована до таких доходів.

Отже, при виплаті доходу на користь ФОП – нерезидента податковий агент повинен утримати ПДФО або за наявністю підстав застосувати норми угоди про усунення подвійного оподаткування. З Польщею такі угоди ратифіковані, але нерезидент повинен надати довідку (або її нотаріально засвідчену копію), яка підтверджує, що він є резидентом країни, з якою Україною укладена така Конвенція (угода). Потрібно аналізувати умови конвенції, щоб зрозуміти, чи можна зменшити чи взагалі уникнути сплати ПДФО. Щодо військового збору, норми міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування щодо військового збору не застосовуються.

Щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податківці у листах роз’яснюють, що у разі якщо підприємство виплачує іноземному громадянину, який не проживає в Україні, винагороду (кошти) на підставі цивільно-правової угоди, то сума такої винагороди не є базою нарахування єдиного внеску, оскільки такий іноземець відповідно до вимог чинного законодавства України не є застрахованою особою, а зазначене підприємство не є його роботодавцем - страхувальником.

Отже, ТОВ може придбавати обладнання у польського нерезидента, організаційно-правова форма - spolki cywilne. Але оподаткування залежати від того, хто є учасниками компанії – ФОП чи юридичні особи. Тому з цим питанням потрібно звертатись до юристів з міжнародного права.