На скільки зрозуміло із питання Вас цікавлять саме норми витрат матеріалів на виробництво.Для початку розглянемо в чому різниця між природнім убутком та витратами матеріалів на виробництво:Норми витрат матеріалів на виробництво

Це планова (технологічно обґрунтована) кількість сировини і матеріалів, яка потрібна для виготовлення одиниці продукції.

Включає:

основні матеріали, що входять у продукт,

допоміжні (на обробку, упаковку тощо),

неминучі технологічні втрати (наприклад, обрізки, випаровування під час термообробки, втрати при замісі тіста).

Норми затверджуються підприємством (або галузевими документами) і є базою для:

калькулювання собівартості,

планування закупівель,

контролю використання матеріалів.

Приклад: для виробництва 1 кг печива затверджено норму – 1,05 кг борошна. 0,05 кг – це передбачені технологією відходи.

Природний убуток (природні втрати)

Це фактичне зменшення маси (об’єму) матеріалів під час зберігання, транспортування або реалізації, яке відбувається через фізико-хімічні властивості продуктів.

Не пов’язаний із виробничим процесом, а виникає поза виробництвом.

Норми природного убутку затверджені державними органами для різних товарів (наприклад, втрати від усушки, вивітрювання, розтрушування).

Використовуються при інвентаризації, щоб відрізнити допустимі природні втрати від нестач.

Приклад: при зберіганні 1 т цукру може бути норма природного убутку 0,05 % через злежування або розпилення.

Головна різниця

Норми витрат — це про виробничий процес і калькуляцію собівартості. «Норма (виробнича норма) витрат матеріалів на виробництво» — це технологічно обґрунтована, затверджена норма, яка визначає, скільки матеріалу потрібно на виготовлення одиниці продукції (включає основні, допоміжні матеріали та допустимі технологічні втрати). Такі норми встановлюються підприємством на підставі методик та (за необхідності) галузевих документів.

Природний убуток — це про зберігання/транспортування та інвентаризацію товарів. «Природний убуток» у практиці й у П(С)БО означає об’єктивне зменшення кількості (маси, об’єму) запасів, зумовлене їх фізико-хімічними або біологічними властивостями (усушка, вивітрювання, розсипання тощо). Для застосування в обліку й при списанні потрібні встановлені норми (галузеві або організаційні). При встановлені норм витрат на виробництво можна керуватися як галузевими нормами так і самостійно розробити та затвердити.У разі коли у процесі виробництва виникають нормативні безповоротні відходи, то такі відходи не впливають на облік ПДВ, оскільки такі матеріали вважаються використаними в господарській діяльності згідно із затвердженими нормативами. Якщо у процесі виробництва виникають понаднормативні безповоротні відходи, то платник зобов'язаний нарахувати компенсуючі ПЗ згідно п. 198.5 ПКУ, оскіль матеріали вважаються використаними не в господарській діяльності ФОП. Щоб уникнути нарахування компенсуючих ПЗ в даному випадку ФОП варто підготувати калькуляцію ціни готової продукції де буде чітко видно, що ці втрати включені до продажної вартості продукції. Дану думку податківці висловили в консультації в ЗІР за посиланням: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=42992 Відповідь на питання щодо затвердження порядку затвердження норм витрат використання матеріалів у виробництві за посиланням: https://avs.ua/#/subscription/39/157/section_expert_answer/answer/14367Якщо говорити про норми природнього убутку, то ФОП може використовувати Наказ Міністерства торгівлі СРСР від 2 квітня 1987 р. № 88. Проте, варто враховувати низку умов, яких потрібно дотриматися щоб мати право на застосування норм природнього убутку для списання запасів (п. 5-9 Наказу №88).