Щодо ПДФО, військового збору. Виключний перелік доходів, які звільнені від оподаткування ПДФО наведено в ст. 165 ПКУ, в ст. 165 не зазначені доходи у вигляді вартості проїзних квитків, які видаються працівникам.

В ІПК від 26.05.2023 р. № 1297/ІПК/99-00-24-03-03-06 податківці виклали думку:

... у разі якщо юридична особа (роботодавець) забезпечує своїх працівників проїзними квитками шляхом персонального їх розподілу між працівниками, то вартість таких квитків включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платників податків як заробітна плата та оподатковується податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах.

Разом з тим, якщо зазначені квитки персонально не розподіляються між фізичним особами (працівниками), але у випадку виробничої необхідності видаються юридичною особою (роботодавцем) вказаним працівникам, то з метою оподаткування вартість безоплатно отриманої послуги у вигляді безкоштовного проїзду включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платників податків як додаткове благо з відповідним оподаткуванням.

Отже, згідно з ІПК, витрати на проїзні для працівників можуть визнаватись як додаткова зарплата (пп. 2.3.4 розд. II Інструкції зі статистики зарплати затвердженої наказом Держстату України від 13.01.04 р. № 5) або як додаткове благо (пп. 164.2.17 ПКУ).

Водночас є роз’яснення в ЗІР, категорія 103.04: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=27640

Якщо специфіка роботи підприємства вимагає для виконання службових обов’язків переміщення працівників від одного об’єкта до іншого та умовами трудового договору (контракту) або умовами колективного договору передбачено, що юридична особа за власний рахунок придбаває проїзні квитки на проїзд у міському пасажирському транспортні, які персонально не розподіляються між працівниками, а видаються їм у міру потреби для виконання виробничих завдань (у зв’язку зі специфікою роботи), то вартість таких проїзних квитків не буде оподатковуватися податком на доходи фізичних осіб на підставі п.п. «а» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України.

Щоб виконати ці умови, на практиці оформляють:

· наказ, в якому зазначити мету надання таких проїзних (на виробничі цілі), а також перелік осіб, яким проїзні повинні бути видані за потреби;

· журнал руху проїзних квитків довільної форми, в якому зазначати час видачі в та повернення повернення, ПІБ працівника, підпис.

Щодо ЄСВ. Від нарахування ЄСВ звільнено витрати на перевезення працівників до місця роботи як власним, так й орендованим транспортом (окрім оплати праці водіїв) (п. 7 р. ІІ Переліку, затвердженого постановою КМУ від 22.12.2010 р. № 1170).

Згідно з пп. 3.20, 3.21 та 3.22 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держстату України від 13.01.2004 р. № 5, витрати на перевезення працівників до місця роботи як власним, так і орендованим транспортом (окрім оплати праці водіїв), компенсації працівникам за використання для потреб виробництва особистого транспорту та вартість придбаних підприємством проїзних квитків, які персонально не розподіляють між працівниками, а видають їм у міру потреби для виконання виробничих завдань (у зв’язку зі специфікою роботи) належать до інших виплат, що не входять до фонду оплати праці.

Щодо ПДВ, відповідно до пп. 197.1.8. ПКУ, послуги з перевезення міським транспортом звільнені від оподаткування ПДВ, відповідно до вартості квитків цей податок не включається і не буде податкового кредиту.

Радимо переглянути відеоматеріал на тему запитання: https://avs.ua/#/subscription/39/155/section_lesson/1950 (час 2 год. 04 хв)