Так, може.Відповідно до ст.21 КЗпП працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної та творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.Відповідно до ст. 102-1 КЗпП сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця – фізичної особи.Законодавством не встановлено обмежень щодо кількості трудових договір за сумісництвом і щодо кількості відпрацьованих загально годин протягом робочого дня за всіма місцями роботи) якщо такі обмеження не встановлені колективним договором або угодою сторін).Як зазначає ДержпраціЗаконодавство дозволяє (ч. 2 статті 21 КЗпП) встановити колективним договором чи трудовим договором, окремі обмеження для роботи за сумісництвом. Встановлення таких обмежень може бути обґрунтованим у випадках, коли робота за сумісництвом не може бути поєднана з роботою за основним місцем роботи, веде до надмірного перевантаження і перевтоми працівника/ці, при виконанні важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці та з урахуванням інших умов. Наприклад водій транспортних засобів, що працює за основним місцем роботи за підсумованого обліку робочого часу 10 годин, прийняв рішення працювати водієм на іншому підприємстві в нічну зміну. Очевидно, що таке бажання працівника заробити більше коштів становить загрозу не лише для його власного здоров’я, але й створювати небезпеку для оточуючих.Тому приймаючи рішення про укладення трудового договору про роботу за сумісництвом сторонам трудового договору слід докладно обговорити та визначити всі його умови, об’єктивно оцінити реальні можливості працівника виконувати таку роботу без ризику створення загрози для безпеки і здоров’я на робочому місці, а також завдання шкоди здоров’ю самого працівника, чи інтересам виробництва.Отже, оскільки робота за сумісництвом має виконуватись у вільний від основної роботи час (графік роботи за основним місцем роботи та графік роботи за сумісництвом не повинні "перетинатись, накладатись один на одний", бухгалтер за зовнішнім сумісництвом може працювати повний робочий час, але вірно буде оформити таку роботу за сумісництвом якдистанційну роботу. Відповідно до ст. 60-2 КЗпП При дистанційній роботі працівник розподіляє робочий час на власний розсуд, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не визначено трудовим договором. При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 цього Кодексу.За погодженням між працівником і роботодавцем виконання дистанційної роботи може поєднуватися з виконанням працівником роботи на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця. Особливості поєднання дистанційної роботи з роботою на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця встановлюються трудовим договором про дистанційну роботу.Щодо графіка роботи, сумісництво передбачає виконання обов'язків у вільний від основної роботи час. Це може бути гнучкий графік роботи робота у ранішній та вечірній час, вихідні дні або інші періоди, що не перетинаються з основним робочим графіком