Підпункт 170.9.1 ПКУ визначає, що Не є доходом платника податку - фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, а саме: на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз), обов’язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв’язку із здійсненням таких витрат. Відповідно до цієї норми не є доходом сума витрат на проїзд та на проживання відрядженого працівника, всю суми витрат на проїзд і проживання можна включити до витрат на відрядження працівників. Щодо ресторану: Вартість витрат за ресторан можна віднести за рахунок добових відряджених працівників, адже це витрати на їх харчування. Якщо у підприємства добові встановлені у меншому розмірі ніж 80 євро та на підприємстві є Положення про відрядження, у якому зазначено (як приклад), що на підприємстві у кожному окремому випадку порядок компенсації витрат на відрядження встановлюється Наказом, то у Наказі про відрядження можна прописати, що для цього відрядження розмір добових збільшується до 80 євро (за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим НБУ, в розрахунку за кожен такий день пп. 170.9.1 ПКУ) Щодо питання чи можна врахувати витрати на ресторан на представницькі витрати - поняття "представницькі витрати" для небюджетної організації відсутнє. Те, що витрати у ресторані понесені з метою зустрічі з партнером – не завжди можна оцінити як витрати пов’язані з господарською діяльністю і цілями відрядження, оскільки обід з постачальником у ресторані не є єдиним можливим варіантом організації зустрічі, так як зустріч з постачальником також можна провести і без витрат на обід у ресторані. Тому, відшкодувати такі витрати можна як надміру витрачені кошти із оподаткуванням ПДФО та ВЗ відповідно до пп. 170.9. ПКУ.