Законодавство прямо не вимагає обов’язкової наявності угоди про електронний документообіг.

Так, у ст. 14 Закону про електронні документи сказано, що електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб’єктів електронного документообігу. Тобто, електронний документообіг між контрагентами здійснюється за взаємною домовленістю. Отже, в якій формі складати первинні документи (в електронній або паперовій) — визначається умовами договору.

Тому бажано використання електронних документів наразі здійснювати на підставі договору з контрагентом. Угода є бажаною навіть для уникнення чи врегулювання можливих спорів з контрагентом.

Отже, безпечні платники податків дотримуються правила передбачати в договорах умови застосування електронного документообігу або якщо договір вже було укладено, а потім вирішили застосовувати електронні документи, до краще укласти додаткову угоду. Такий підхід ще раз підтверджуватиме юридичну силу електронних первинних документів навіть при податковій перевірці.