Роботодавці зобов'язані виконати вимогу про сплату ЄСВ з МЗП встановлену ч. 5ст. 8 Закону №2464 у разі виконання одночасно таких умов:Виплати, які включаються до бази ЄСВ нараховані за основним місцем роботи;Працівник, якому нараховано виплати не є особою з інвалідністю;Загальна сума виплат на які нараховується ЄСВ менша за МЗП у місяці її нарахування;ЄСВ нараховується за ставкою 22%;Працівник перебував повний календарний місяць у трудових відносинах або відпрацював усі робочі дні звітного місяця, які передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності згідно із законодавством.Вимогу щодо сплати ЄСВ з МЗП не застосовують до зарплати:що нарахована з джерела не за основним місцем роботи;до якої застосовуються пільгова ставка внеску (8,41 %);працівників, які працюють за трудовим договором з нефіксованим робочим часом.Якщо працівник, за основним місцем роботи (не особа з інвалідністю, ЄСВ за ставкою 22%) не перебуває у трудових відносинах повний календарний місяць, тобто прийнятий або звільняється у середині місяця.Отже, якщо працівник працює за основним місцем роботи, не є особою з інвалідністю, ЄСВ нараховується за ставкою 22% і у місяці він перебував повний календарний місяць у основній щорічній відпустці, та база нарахування ЄСВ менша за МЗП - то вимогу про сплату ЄСВ з МЗП потрібно виконати (донарахувати ЄСВ на додаткову базу), тому що Працівник перебував повний календарний місяць у трудових відносинах