Договір позички (безоплатного користування майном) є аналогом договору оренди (про це свідчить ч. 3 ст. 827 ЦКУ), головною відмінністю договору позички від договору оренди є його безоплатність.

З огляду на це у ФОП-єдинника – користувача можуть виникнути наслідки. Справа в тому, що маємо досить суперечливу позицію податкової щодо включення до складу доходу ФОП-єдинника вартості безоплатно отриманих протягом звітного періоду послуг (позичка, як і оренда, у розумінні ПКУ є послугою).

Так, згідно з одним роз’ясненням, якщо стороною договору позички - користувачем буде ФОП-єдинник (незалежно від групи), є ризик того, що вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду послуг за договором позички з урахуванням звичайних цін потрібно буде включити до суми доходу ФОП на підставі п. 292.3 ст. 292 ПКУ (до суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг)).Датою отримання доходу платника єдиного податку у такому випадку є дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).

Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку. Звичайна ціна - це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Це роз’яснення – за посиланням

https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=28236

З іншого боку, є досить лояльне роз’яснення податкової з цього ж питання, де стверджується що оскільки передача майна ФОП на підставі договору позички не передбачає переходу права власності на таке майно до ФОП – єдинника, то доходу у розумінні п. 292.1 ст. 292 ПКУ у такого підприємця не виникає.

Це роз’яснення – за посиланням

https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=39953

Тож рекомендуємо відноситися до нього обачно з огляду на суперечність вимогам ПКУ, з урахуванням цього така позиція може бути змінена у будь-який момент (безпечніше буде отримати індивідуальну податкову консультацію з цього питання).

Також не включається до доходу ФОП-платника ЄП вартість безоплатно отриманих за усною домовленістю товарів (робіт, послуг), тобто, без укладання договору позички. При цьому вартість таких товарів (робіт, послуг) оподатковується як дохід звичайної фізособи. Більш детально про це – тут:

https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=27839

Разом з тим, що якщо укласти договір позички між звичайними фізособами (тобто якщо сторонами договору є фізособи, а не ФОП), податкових наслідків не виникатиме. Головне, щоб у договорі було зазначено її основну умову - безоплатність, оскільки закон передбачає пряму домовленість сторін про це.

Щодо обов’язкового нотаріального посвідчення договору позички авто є певна законодавча невизначеність. Відповідно до ч. 4 ст. 828 ЦКУ договір позички транспортного засобу (крім наземних самохідних транспортних засобів), в якому хоча б однією стороною є фізособа, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. При цьому в чинному законодавстві України немає визначення наземного самохідного ТЗ, розшифровується тільки термін «наземні транспортні засоби».

Цим і користуються контролери, які оспорюють дійсність договорів позички, укладених із фізособою без участі нотаріуса. Тому, якщо ви не засвідчили нотаріально такий договір, вам потрібно бути готовими відстоювати свої права в суді. Разом з тим, судова практика стає на сторону суб’єктів господарювання та визнає, що автомобіль (як вантажний, так і легковий) відноситься до наземних самохідних ТЗ, тож такі договори позички не підлягають обов’язковому нотаріальному посвідченню. Так, Верховний Суд у постанові від 09.07.2020 р. у справі № 640/1834/19 дійшов до висновку, що «…непосвідчення нотаріально договорів позички транспортних засобів не свідчить про недійсність останніх..».