Платник акцизного податку, який протягом звітного періоду не здійснював господарську діяльність, але має чинні ліцензії, зобов’язаний подавати Декларацію із проставленням нулів у клітинках відповідних граф.

Інші платники подають Декларацію тільки у періодах коли проводилась господарська діяльність та заповнюють розділи і додатки до Декларації лише щодо тих операцій, які вони здійснюють і за якими у них виникають податкові зобов’язання зі сплати акцизного податку.

Отже, за місяці, в яких був продаж столового вина, потрібно було сплатити акцизний податок та подати декларацію.

Штраф за неподання декларації: за неподання або несвоєчасне подання податкових декларацій передбачена фінансова відповідальність у вигляді штрафних санкцій, а саме:

в розмірі 340 грн. за кожне неподання (несвоєчасне подання) декларації (розрахунку);

в розмірі 1020 грн. при повторному порушенні за несвоєчасне подання податкової декларації (розрахунку) платником податків незалежно від виду податку, за яке до такого платника протягом року вже було застосовано штраф за неподання (несвоєчасне подання) податкової декларації (розрахунку) та у період до одного року (до 365 або 366 днів – для високосного року) винесено податкове повідомлення-рішення.

Штраф за несплату акцизу: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 5 відс. погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відс. погашеної суми податкового боргу.

Отже, столові вина є алкогольними напоями та підакцизними товарами, тому роздрібний продаж ФОПом столового вина підлягає оподаткуванню 5% роздрібним акцизом.Навіть за мінімального обсягу продажів (2 пляшки) несплата акцизу та неподання звітності є порушенням. Інформацію про продаж податкова може взяти з чеків РРО/ПРРО.

Відповідно до п. 11 ст. 3 Закону про РРО, при продажу підакцизних товарів (у т. ч. столових вин) потрібно проводити розрахункові операції через РРО/ПРРО «з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості», також потрібно зазначати штрихкод акцизної марки.

Отже, не відомо, чи податкова буде приділяти увагу таким незначним обсягам, якщо немає підстав для перевірки, але ризик виявити такі продажі всеодно залишається. Тому, якщо продаж продовжуватиметься, рекомендуємо оформляти вірно чеки РРО/ПРРО, сплачувати акцизний податок та подавати звітність.