Відповідно до п. 9 НП(С)БО 9 до первісної вартості запасів відносяться, зокрема, інші витрати, які безпосередньо пов’язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

Зазвичай, сертифікацію проводять для можливості реалізації певної партії товарів. При цьому сертифікація буває обов’язковою та добровільною. Вважаємо, що витрати на обов’язкову сертифікацію слід вважати іншим витратами, пов’язаними з придбанням і доведенням запасів до стану, в якому вони придатні до використання у запланованих цілях. Адже без такої сертифікації неможливо буде продавати товари. Тому витрати на обов’язкову сертифікацію імпортної продукції слід відносити до первісної вартості цих запасів.

Якщо мовиться про добровільну сертифікацію, то на нашу думку та з огляду на п. 14 НП(С)БО 9 ці витрати можна віднести до витрати поточного періоду. Нагадаємо, що відповідно до п. 14 НП(С)БО 9 до таких витрат належать, зокрема, загальногосподарські та інші подібні витрати, які безпосередньо не пов'язані з придбанням і доставкою запасів та приведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

Тоді це витрати на збут (рахунок 93), оскільки вони пов’язані з реалізацією (збутом) товарів.

Щодо сертифікації продукції власного виробництва. Відповідно до п. 15.7 П(С)БО 16, витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці загальновиробничого персоналу; відрахування на соціальні заходи, медичне страхування робітників та апарату управління виробництвом; витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами та якістю продукції, робіт, послуг) потрапляють до загальновиробничих витрат (рахунок 91). Завважимо, що й відповідно до пп. 5 п. 394 Методичних рекомендацій з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, затверджених наказом Мінпромполітики від 09.07.2007 р. № 373, витрати на придбання різноманітних сертифікатів на різні види продукції належать до загальновиробничих витрат.