Завважимо, що деталізація коду УКТ ЗЕД важлива для митного оформлення (для класифікації товару з метою сплати митних платежів) та для заповнення податкової накладної. Мінфін визнає митну декларацію первинним документом, який фіксує господарську операцію із взяття підприємством зобов’язання у сумі нарахованих митних платежів за умови наявності обов’язкових реквізитів (див. лист Мінфіну від 23.01.2013 р. № 31-08410-07-16/2073).

При оприбуткуванні імпортних товарів для цілей бухобліку послуговуються ЗЕД-контрактом, у якому зазначено предмет купівлі-продажу (найменування товару), інвойсом. Інвойс – комерційний рахунок (товаросупровідний документ), який продавець виписує (оформляє) покупцю за певну партію товару. В інвойсі зазначають, зокрема найменування та адреси продавця і покупця; дату й номер замовлення покупця; опис проданого товару; інформацію про пакування; ціну товару; умови постачання та платежу. Вартість товару в інвойсі зазначають за умовами ЗЕД-контракту.

Нагадаємо, що відповідно до п. 9 НП(С)БО 9 «Запаси» первісною вартістю запасів, що придбані за плату у нерезидента, є собівартість запасів. Вона складається, зокрема, з суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю). Тобто мовиться про фактурну вартість імпортних товарів. Це ціна товарів, що переміщуються через митний кордон України, зазначена у рахунку-фактурі чи іншому документі, що визначає вартість товарів (п. 2 розд. І Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Мінфіну України від 30.05.2012 р. № 651). Саме рахунок-фактура (інвойс) – це комерційний рахунок, в якому зазначено суму, що повинна бути сплачена за товар. Тобто фактурна вартість товару є одним з головних чинників формування первісної вартості товару. А як ми вже зазначили вище, саме інвойс містить опис (найменування) товару, яке відповідає даним ЗЕД-контракту.