Зарядна станція призначена для використання протягом тривалого часу, її визнають основним засобом: у бухобліку відповідно до п. 5 НП(С)БО 7 «Основні засоби», у податковому обліку відповідно до п. 138.3 та пп. 14.1.138 ПКУ. Зарядну станцію для цілей оподаткування податком на прибуток підприємство, яке застосовує податкові різниці включає до 4 групи основних засобів «Машини та обладнання» (мінімально допустимі строки корисного використання 5 років). Завважимо, що згідно з пп. 138.3.1 ПКУ розрахунок амортизації ОЗ здійснюється відповідно до НП(С)БО з урахуванням обмежень, встановлених пп. 14.1.138 ПКУ, пп. 138.3.2-138.3.4 ПКУ. При такому розрахунку застосовують методи нарахування амортизації, передбачені НП(С)БО. У бухобліку строк корисного використання встановлюють самостійно (п. 23 НП(С)БО 7). На практиці зазвичай орієнтуються на податкові строки корисного використання.

Зверніть увагу, що зарядна станція, як об’єкт ОЗ може підпадати під прискорену амортизацію з огляду на п. 43 1 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ. Адже під час визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток на період із 1 січня 2020 року до 31 грудня 2030 року платники податку на прибуток мають право під час розрахунку амортизації щодо основних засобів четвертої групи (машини та обладнання) використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює двом рокам. При цьому мінімально допустимі строки амортизації основних засобів, визначені п. 43-1 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ, використовують незалежно від строків амортизації, встановлених у бухгалтерському обліку.

Про строк корисного використання та методи амортизації ОЗ у бухобліку можна прочитати тут https://avstudy.com.ua/osnovni-zasobi-strok-ekspluatatsiyi-metodi-amortizatsiyi/

Для аналітичного обліку та забезпечення спостереження за використанням у місцях експлуатації основних засобів кожному об’єкту присвоюється інвентарний номер. Дані про кожний інвентарний об’єкт основних засобів заносяться до інвентарної картки або іншого регістру аналітичного обліку основних засобів (п.п 8, Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Мінфіну від 30.09.2003 р. № 561, далі – Методрекомендації № 561). Підставою для зарахування на баланс основних засобів є акт приймання-передачі (введення в експлуатацію) основних засобів (п. 10 Методрекомендацій № 561). При цьому можна застосовувати типові форми, затверджені наказом Мінфіну від 13.09.2016 р. № 818 (далі – Наказ № 818). Для документування амортизації ОЗ можна застосовувати Розрахунок амортизації основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів), форму якого затверджено Наказом № 818.