Податківці в ЗІР зазначають: Згідно з п. 177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця. До переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, належать витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат (п.п. 177.4.1 п. 177.4 ст. 177 ПКУ). Законом України від 17 липня 2015 року № 655-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків» (далі - Закон № 655) внесено зміни до п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, відповідно до якого основні засоби – це матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20000 грн., невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20000 грн. і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік). Зазначимо, що термін «малоцінні необоротні матеріальні активи» визначено Національним положенням (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 зі змінами та доповненнями та відноситься до бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої ст. 2 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІY «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» вести бухгалтерський облік зобов’язуються лише юридичні особи. Ведення бухгалтерського обліку фізичними особами – підприємцями не передбачено. Тобто, фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування має право віднести до витрат звітного року, безпосередньо пов’язані з отриманням товарів (робіт, послуг) придбані малоцінні необоротні матеріальні активи (канцелярське приладдя інше). При цьому зміни внесені Законом № 655 до п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 ПКУ не впливають на перелік витрат фізичних осіб, визначених відповідно до ст. 177 ПКУ.Консультація ДПС в ЗІР за посиланням: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=28581В іншій консультації податківці зазначають: До переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, належать інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов’язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 - 177.4.3 п. 177.4 ст. 177 ПКУ, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв’язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов’язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов’язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (п.п. 177.4.4 п. 177.4 ст. 177 ПКУ). Таким чином, фізична особа - підприємець на загальній системі оподаткування має право включити до складу витрат придбаний для використання в господарській діяльності реєстратор розрахункових операцій, вартість якого не перевищує 20000 гривень.Консультація ДПС в ЗІР за посиланням: https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=38942Отже, ФОП на загальній системі оподаткування має право включити до складу витрат вартість касового моноблочного терміналу (POS) у сумі 19 990 грн, якщо такі витрати безпосередньо пов’язані з його господарською діяльністю, документально підтверджені та оплачені. Якщо ж вартість обладнання перевищує 20 000 грн, такий термінал вважається основним засобом, і його вартість включається до складу витрат поступово - шляхом нарахування амортизаційних відрахувань відповідно до п. 177.4 ПКУ.Корисна ОС з даного питання за посиланням: https://avs.ua/#/subscription/39/155/section_lesson/1147