Дійсно, договір зберігання може бути як платним, так і безоплатним (ст. 946 ГКУ): це залежить від того, що сторони прописали в договорі. Зберігач зобов’язується зберігати річ, яка передана йому поклажодавцем, і повернути її в цілості поклажодавцеві (ст. 936 ЦКУ). Втім ніхто не забороняє поклажедавцю продати ці товари зберігачеві за відповідним договором купівлі-продажу.

Як ми зрозуміли, за умовами такого договору купівлі-продажу товар буде переданий покупцю на складі де такий товар і зберігається. Тобто без його перевезення. Нагадаємо, що ТТН – це єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку.

Тобто виходячи з запитання продавець товару (раніше поклаждавець) не має обов’язку щодо доставки (перевезення) проданого товару. Тож продавець не оформлює ТТН: тут достатньо видаткової накладної або акту приймання-передачі товару.