Спочатку про імпорт. Пункт 2 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, затверджених наказом Мінфіну, зазначає, що запаси визнаються активом за таких умов:

підприємство набуло ризики та вигоди, пов’язані з правом власності на отримані або придбані запаси;здійснюється управління та контроль за запасами;існує ймовірність отримання економічних вигод у майбутньому від їх використання;можливо достовірно визначити вартість запасів.

У листі Мінфіну від 18.11.2016 р. № 31-11410-07-27/32754 визначено, що при імпорті товарів актив визнається на дату переходу до підприємства ризиків та вигод, пов’язаних з правом власності на цей товар (детальніше: https://document.vobu.ua/doc/6163).

Варто зазначити, що умови постачання (правила Інкотермс) регулюють обов’язки продавця щодо доставки товару до зазначеного місця та визначають момент переходу ризику випадкової втрати або пошкодження товару. Проте вони не регулюють перехід права власності від продавця до покупця. На практиці контрагенти орієнтуються на Конвенцію ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів, Цивільний кодекс України (ЦКУ) та інші нормативно-правові акти. Фактично економічні вигоди від товару виникають, коли покупець отримує право власності та можливість розпоряджатися ним.

Відповідно до ст. 334 ЦКУ право власності на майно за договором переходить до набувача з моменту передання майна, якщо інше не визначено договором або законом. Іншими умовами може бути, наприклад, перехід права власності в момент оплати товару.

Отже дата визнання імпортного товару активом (дата оприбуткування) регулюється умовами ЗЕД-контракту. Наприклад, порядок передання товару продавцем, момент переходу права власності, ризиків та вигод до покупця тощо. Тобто, по суті, момент переходу права власності на товар вказується безпосередньо в ЗЕД-контрактах.

Тож варто звернутися до Вашого ЗЕД-контракту на придбання товару, щоб визначити фактичну дату оприбуткування.

На практиці імпортний товар часто оприбутковується на дату завершення оформлення митної декларації, що не викликає проблем під час перевірок. Однак митна декларація є первинним документом лише для нарахування і сплати митних платежів, а не для бухгалтерського обліку товару. Тому дата відображення імпортного активу в обліку не обов’язково залежить від дати оформлення митної декларації.

Тож важливо враховувати, що товар слід оприбутковувати на дату митного оформлення, якщо на цю дату підприємство набуло ризиків та вигод, отримало контроль за запасами, а їх вартість можна достовірно оцінити. В окремих випадках дата митного оформлення може збігатися з датою оприбуткування імпортного товару в обліку. Але частіше за все – ні.

Докладніше про оприбуткування імпортного товару, у т. ч. визначення валютного курсу для оприбуткування, формування первісної вартості тощо див. в онлайн-сесії ЗЕД: імпорт товарів (https://avs.ua/#/subscription/39/155/section_lesson/1395?fragment=24335ь).

Реалізація імпортного товару. Відповідно до п. 5 НП(С)БО 15 «Дохід» визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Підприємство – продавець, визнає дохід від реалізації товарів на дату, коли будуть виконані умови відповідно до п. 8 НП(С)БО 15: покупцеві передано ризики й вигоди, пов’язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив); підприємство надалі не здійснює управління й контролю за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами); суму доходу (виручку) можна достовірно визначити; є впевненість, що в результаті операції збільшуються економічні вигоди підприємства.

Отже якщо на дату отримання товарів покупцем (їх доставки за CMR) для підприємства – постачальника виконуються всі вимоги щодо визнання доходу, то на цю дату він відображає дохід реалізації.

Як Ви вже зазначили імпортний товар за CMR доставляється покупцю в Україні. І для покупця товару CMR підтверджує операції з доставки товарів, а не факт їх придбання. Тому для визнання доходу від реалізації товару слід орієнтуватися на норми НП(С)БО 15.