Почнемо з того, що дійсно згідно з пунктом 17 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 р. № 18 (далі – постанова № 18) банкам забороняється здійснювати будь-які валютні операції з використанням російських рублів та білоруських рублів. Втім відповідно до п. 18 розд. VII Закону України «Про банки і банківську діяльність» тимчасово до 31 грудня 2024 року банки-резиденти мали право здійснювати для клієнтів операції з продажу (обміну) російських рублів та/або білоруських рублів у безготівковій формі. Про це прямо зазначено у пп. 12 п. 17-2 постанови № 18.

Зверніть увагу, що російські рублі залишаються засобом платежу, адже відповідно до Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління НБУ від 04.02.1998 р. № 34 досі входять до 2 групи. Хоча офіційний курс гривні не розраховуватиметься до російського рубля (див. постанову Правління НБУ від 24.03.2025 р. № 36).

Отже залишки російських рублів у безготівковій формі на банківських рахунках є фінансовим активом та продовжуються рахуватися в обліку як сумнівна заборгованість. Нагадаємо, що згідно з п. 4 НП(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» сумнівною вважається заборгованість, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником. Російські рублі фактично заблоковані, але при цьому НБУ не надає варіантів, що робити з ними далі, тож до відповідних розпоряджень НБУ неправомірно списувати ці кошти.

При визнанні підприємством заборгованості банку за грошовими коштами на рахунках сумнівною, сума такої заборгованості відображається за кредитом рахунку 31 «Рахунки в банках» і дебетом рахунку 37 «Розрахунки з різними дебіторами» (див. лист Мінфіну від 18.10.2010 р. № 31-34020-20-10/28202). Втім вважаємо, що у Вашому випадку таку заборгованість краще обліковувати, як довгострокову – на субрахунку 184 «Інші необоротні активи»: Дт 184 Кт 311. Саме тут ведеться облік активів, використання яких, як очікується, неможливо протягом дванадцяти місяців з дати балансу, зокрема грошових коштів, а також інших активів, які безпосередньо не можуть бути відображені на інших рахунках обліку необоротних активів.

Виникнення в обліку сумнівної дебіторської заборгованості призводить до необхідності створення резерву сумнівних боргів суб’єктами господарювання – юрособами (крім мікропідприємств та непідприємницьких товариств, див. п.п. 2 та 7 НП(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність»): Дт 944 Кт 38. Метод, за яким визначатиметься розмір такого резерву, кожен суб’єкт господарювання обирає самостійно (п. 8 НП(С)БО 10).

Дебіторську заборгованість визнають безнадійною, якщо існує впевненість про її неповернення боржником (п. НП(С)БО 10). А щодо залишку російських рублів на рахунку без відповідного рішення НБУ такої впевненості не існує. Тому не бачимо підстав для списання такого залишку.

За нестворення резерву сумнівних боргів, якщо підприємство мало його створювати посадових осіб підприємства можуть притягнути до адмінвідповідальності згідно зі ст. 164-2 КпАП: у вигляді штрафу у розмірі від 8 до 15 НМДГ ( від 136 до 255 грн). Втім ці адмінштрафи може застосовувати Держфінінспекція, до юрисдикції якої відносять бюджетні установи та держпідприємства.

Рівночасно хочемо попередити, що на практиці податківці додаються до ст. 163-1 КпАП, як передбачає адмінштраф за порушення правил податкового обліку – у розмірі від 5 до 10 НМДГ ( від 85 грн до 170 грн). Позиція така: якщо мовиться про платника податку на прибуток, то нестворення резерву сумнівних боргів призводить до некоректних бухоблікових даних, на яких базується визначення об’єкту оподаткування податком на прибуток.