Податківці можуть розміщення рекламних наклейок безкоштовно на транспортному засобі другої сторони трактувати, як безоплатне надання послуг цією стороною виробничому підприємству. Завважимо, що, зокрема, НП(С)БО не визначають нюанси обліку у цьому випадку. На практиці бухгалтери орієнтуються на професійне судження і обирають один з двох можливих варіантів (див. нижче).

Варіант 1. Будь-які безоплатно отримані послуги не відображати в обліку взагалі, адже отримання безоплатної послуги не призводить до збільшення/зменшення ані активів, ані зобов’язань. Тобто не виконуються критерії визнання доходів та витрат відповідно п. 5 НП(С)БО 15 «Дохід» та п. 5 НП(С)БО 16 «Витрати». Отже відсутні підстави для відображення такої операції в бухобліку.

Варіант 2. Безоплатно отримані послуги визнають одночасно і доходами, і витратами. Справедливу вартість такої послуги відображають на субрахунку 718 або 719 (як то передбачено в обліковій політиці) у кореспонденції з рахунками витрат (залежно від напряму використання цих послуг). У Вашому випадку це може бути Дт 93 Кт 718 (719).

У підприємства – платника ПДВ та податку на прибуток, яке отримує безоплатні послуги ПДВ-наслідків не виникає, а податок на прибуток визначається за даними бухобліку.

Але якщо підприємство є платником єдиного податку третьої групи, то воно включає до доходу вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду послуг з урахуванням звичайних цін (див. п. 292.3 ПКУ та категорію 108.01.02 ЗІР https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=28198).

Також з огляду на те, що Ваш контрагент – дистриб’ютор може бути ще один варіант. Нагадаємо, що у загальному сенсі дистриб'ютор – це компанія або агент виробничого підприємства, які реалізовують товар і виступають в якості розповсюджувачів і торговців на підставі спеціального договору на продаж в певному регіоні. Договір продажу – це документ, в якому прописані умови співпраці виробника і дистриб'ютора і вказані обов’язки дистриб’ютора, пов’язані з продажем продукції. Зокрема, даються вказівки щодо організації рекламних кампаній, підготовки товарів до продажу, ринкового аналізу та іншого. Тобто передачу рекламних наклейок та їх розміщення на транспорті дистриб’ютора можна розглядати в комплексі послуг дистриб’ютора. При цьому загальна вартість послуг дистриб’ютора потрапляє до витрат на збут (Дт 93), а сплачений щодо таких послуг ПДВ – до податкового кредиту (за певних умов).