Якщо підприємство придбало торгівельний знак у іншої особи, то у бухобліку цю марку визнають нематактивом. Оприбуткування такого немактиву дійсно відображається на субрахунку 123 «Права на комерційні позначення». Нагадаємо, що для цілей бухобліку строк корисного використання нематактиву визначається відповідно до п. 26 НП(С)БО 8 «Нематеріальні активи». Для нарахування амортизації нематеріальних активів підприємство може застосовувати строки їх корисного використання, встановлені податковим законодавством. Також зверніть увагу, що відображають амортизацію на рахунку 93, якщо такий нематактив пов’язаний безпосередньо з маркетингом та збутом товарів (продукції, робіт, послуг). певних окремих їх видів, Якщо нематактив має загальногосподарський характер, тобто пов’язана у цілому діяльністю підприємства. а не з окремим (конкретним) товаром, то витрати на придбання цього нематактиву відображають на рахунку 92 або субрахунку 949.

Для цілей оподаткування податком на прибуток платники податку, які застосовують податкові різниці строк нарахування амортизації нематактиву (група 3, у т. ч. торговельні марки (знаки для товарів і послуг)) встановлюють відповідно до правовстановлюючого документа (пп. 138.3.4 ПКУ). Якщо відповідно до правовстановлюючого документа строк дії права користування нематеактиву не встановлено, такий строк корисного використання визначається платником податку самостійно, але не може становити менше двох та більше 10 років. 9 років вписуються у ці ліміти.

Якщо ж торгівельний знак підприємство розробило власними силами, то витрати на створення такого нематактиву не визнають нематактивом. Завважимо, що про це прямо сказано у п. 9 НП(С)БО 8: не визнаються нематеріальним активом, а підлягають відображенню у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені витрати витрати на створення торгових марок (товарних знаків). Отже якщо сталося так, що підприємство визнало створений торгівельний знак необоротним активом, то цю помилку потрібно виправити.

Для бухгалтерських помилок не існує строку давності, позаяк ані НП(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах», ані Методичні рекомендації по застосуванню регістрів бухгалтерського обліку, затверджені наказом Мінфіну України від 29.12.2000 р. № 356, які регламентують питання виправлення помилок у бухобліку не обмежують період і терміни їх виправлення.

Оскільки мовиться про помилки минулих періодів, то варто нагадати: порядок виправлення таких помилок визначатиме рівень їх впливу на фінансовий результат: на величину нерозподіленого прибутку (непокритого збитку). При цьому подібні помилки поділяють на ті, що впливають на фінрезультат і на ті, які не впливають на фінрезультат.

Докладніше про виправлення помилок у бухобліку та декларації з податку на прибуток див. в онлайн-сесії https://avs.ua/#/subscription/39/155/section_lesson/1326, а також у статті «Складаємо річну фінзвітність: як виправити бухгалтерські помилки» (https://avstudy.com.ua/skladayemo-richnu-finzvitnist-yak-vipraviti-buhgalterski-pomilki/).