Фінансовий моніторинг: що потрібно знати ФОП

Фінансовий моніторинг: загальні положення

Фінансовий моніторинг – це сукупність заходів, що вживаються суб’єктами фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії, що включають проведення державного фінансового моніторингу та первинного фінансового моніторингу (п. 66 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06.12.2019 р. № 361-ІХ, далі – Закон № 361).

До спеціально визначених суб’єкти первинного фінансового моніторингу (далі – СПФМ) (крім осіб, які надають послуги в рамках трудових правовідносин) відносяться, у тому числі, ФОП: як  суб’єкти господарювання, що надають послуги з бухгалтерського обліку, здійснюють консультування з питань оподаткування тощо.

ФОП – СПФМ: права та обов’язки

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 8 Закону № 361 ФОП – СПФМ зобов’язаний стати на облік у спеціально уповноваженому органі та повідомляти спеціально уповноважений орган, зокрема, про:

• призначення чи звільнення відповідального працівника (якщо ФОП має найманих працівників);

• призначення особи, яка тимчасово буде виконувати обов’язки відповідального найманого працівника у разі його відсутності;

• зміну відомостей про СПФМ та/або відповідального працівника чи особу, яка тимчасово виконує його обов’язки;

• припинення та/або поновлення діяльності СПФМ.

Для обліку ФОП – СПФМ застосовують форму № 1-ФМ «Форма обліку суб’єкта первинного фінансового моніторингу», затверджену наказом Мінфіну від 29.01.2016 р. № 24.

Інструкцію щодо заповнення форм обліку та подання інформації, пов’язаної із здійсненням фінансового моніторингу також затверджено вищезгаданим наказом.

На практиці у ФОП виникають запитання на кшалт: якщо ФОП планує надавати послуги у сфері бухгалтерського консультування (юрособам чи іншим ФОП), то який код КВЕД йому потрібно обрати. У цьому випадку ФОП має обрати код 69.20 «Діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування» (ДК 009:2010). І ось чому.

Перш за все, завважимо, що Закон № 361-IX не згадує КВЕД, які повинні мати СПФМ, у тому числі ФОП.

Зверніть увагу: Закон № 361 поширюється на осіб, які забезпечують проведення фінансових операцій  (ч. 1 ст. 2). Відповідно до пп. 65 ч. 1 ст. 1 Закону № 361 фінансова операція – будь-які дії щодо активів клієнта, вчинені за допомогою СПФМ або про які стало відомо СПФМ, зокрема, у рамках ділових відносин з клієнтом.

Об’єктом фінмоніторингу є:

• дії з активами (кошти, у тому числі електронні гроші, інше майно, майнові та немайнові права), пов’язані з відповідними учасниками фінансових операцій, які їх проводять;

• будь-яка інформація про такі дії чи події, активи та їх учасників (пп. 41 ч. 1 ст. 1 Закону № 361).

З огляду на це Мінфін у листі від 09.03.2021 р. № 26110-05-10/7351 (далі – лист № 7351) нагадує: обов’язки СПФМ визначено ст. 8 Закону № 361. І серед них, зокрема, є обовְ’язок СПФМ стати на облік у спеціально уповноваженому органі (Держфінмоніторингу).

Крім того, СПФМ має:

• забезпечувати виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу;

• повідомляти Держфінмоніторинг про підозрілі фінансові операції (діяльність) або спроби їх проведення.

За позицією Мінфіну, викладеною у листі № 7351, СПФМ встають на облік не пізніше дня встановлення ділових відносин з клієнтом (проведення фінансової операції) у випадках, визначених ст. 10 Закону № 361.

Вчинення будь-яких дій з активами клієнта є здійсненням фінансової операції СПФМ.

За визначенням, наведеним у п. 19 ч. 1 ст. 1 Закону № 361, ділові відносини – відносини між клієнтом та СПФМ, пов’язані з діловою, професійною чи комерційною діяльністю СПФМ, що виникли на підставі договору, в тому числі публічного, про надання (використання) фінансових або інших послуг, здійснення СПФМ іншої діяльності та які передбачають тривалість існування після їх встановлення.

Тож з огляду на все вищевикладене ФОП має стати на облік як СПФМ не лише, коли він має код КВЕД 69.20 (ДК 009:2010) або інший код, який відповідає суті надаваних ним послуг, що підпадають під фінмоніторинг. Такий облік обов’язковий також, коли ФОП у процесі надання послуг має, наприклад, доступ до інформації про господарські операції клієнта.

Інші питання стосуються обов’язковості навчання ФОП – СПФМ.

Нагадаємо, що у п. 23 ч. 2 ст. 8 Закону № 361сказано: суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний: …вживати відповідно до законодавства заходів для забезпечення проходження відповідальним працівником навчання у сфері запобігання та протидії протягом трьох місяців з дня його призначення, а також підвищення кваліфікації відповідального працівника шляхом проходження навчання не менше одного разу на три роки на базі відповідного навчального закладу, що належить до сфери управління спеціально уповноваженого органу, та в інших навчальних закладах за погодженням із спеціально уповноваженим органом.

Також певні вимоги до кваліфікації працівника СПФМ, відповідального за проведення фінансового моніторингу визначає наказ Мінфіну України  від 24.12.2013 р. № 1118.

Як бачимо, у цих нормативно-правових актах мовиться про найманих працівників СПФМ і ніде щодо навчання ФОП не згадується. Отже, якщо немає прямої вказівки на ФОП, то навчання ФОП –СПФМ, яка надає послуги  одноосібно необов’язкове.

За якою формою треба подавати річний звіт суб’єкту ПФМ

Перш за все, звертаємо увагу, що Методологічна допомога (рекомендації та роз’яснення) щодо фінансового моніторингу розміщена за посиланням.

Також Мінюст пояснив, як звітувати суб’єктам первинного фінансового моніторингу щодо подачі звіту за формою № 1-фінмон (річна) «Адміністративна звітність Міністерства юстиції України як суб’єкта державного фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Зокрема, цю суб’єкти первинного фінансового моніторингу – крім нотаріусів (адвокатські бюро, адвокатські об’єднання та адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально, суб’єкти господарювання, що надають юридичні послуги, особи, які надають послуги щодо створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами) до 11 числа після звітного періоду подають звіт за формою № 1-фінмон (річна) до відповідного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Також є форма № 2-фінмон (річна). Її заповнюють суб’єкти первинного фінансового моніторингу (суб’єкти аудиторської діяльності; бухгалтери; суб’єкти господарювання, що надають послуги з бухгалтерського обліку; суб‘єкти господарювання, що здійснюють консультування з питань оподаткування; суб‘єкти господарювання, що надають посередницькі послуги під час здійснення операцій з купівлі-продажу нерухомого майна, суб’єкти господарювання, що надають за винагороду консультаційні послуги, пов’язані з купівлею-продажем нерухомого майна; суб’єкти господарювання, що здійснюють торгівлю за готівку дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них; суб’єкти господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри), крім осіб, які надають послуги в рамках трудових правовідносин (див. Інструкцію щодо заповнення та подання форми звітності № 2-фінмон (річна) «Адміністративна звітність Міністерства фінансів України як суб’єкта державного фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», затверджену наказом Мінфіну від 09.12.2022 р. № 422).

ФОП – СПФМ та надання послуг пов’язаним особам

Закон № 361 не містить норм щодо пов’язаності осіб відносно кінцевого бенефіціарного власника та СПФМ): наприклад, чоловік/жінка, родичі тощо.

У п. 19 ч. 1 ст. 1 Закону № 361 є лише визначення ділових відносин (див. вище).

Як бачимо, Закон № 361 не чіпляє сімейних відносин. З огляду на це ФОП може надавати бухгалтерські послуги всім без виключення, як належно зареєстрований СПФМ.

Зверніть увагу, що обов’язки щодо фінансового моніторингу з Закону № 361 не стосуються штатних бухгалтерів та бухгалтерів-сумісників, які працюють за трудовим договором, тобто бухгалтерів – найманими працівниками (пп. 7 ч. 2 ст. 6 Закону № 361).

Але якщо мовиться про головного бухгалтера, то він має відповідати на письмовий запит, який надходить від Держфінмоніторингу чи іншого державного органу фінансового моніторингу (ч. 7 ст. 8 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р.).

Отже пов’язаність сторін ділових відносин відповідно Закону № 361 не має значення. Також пов’язаність сторін не впливає на трудові відносини.