Операції “обміну” пального не може бути в принципі. В договорі потрібно чітко прописати, що роботи виконуються на паливі замовника. Щоб передача пального замовником не вважалась реалізацією пального, для аграріїв потрібно виконати умови абзацу п’ятого пп. 14.1.212 ПКУ:

1. Замовники за договорами підряду не здійснюють реалізацію пального іншим особам.

2. Заправлення здійснюється в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або паливний бак спеціального обладнання. Тобто, замовник заливав саме у бак сільгосптехніки підрядника;

3. Техніка, на якій виконувалася робота належить підряднику, або має бути взята тим у користування в інших осіб. Тобто техніка не належить замовнику.

4. Транспортні засоби, що здійснюють заправлення в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, у паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або в паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, зазначені в підпункті "б" цього підпункту, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з такого транспортного засобу.

Тобто, заправка техніки підрядника має відбуватись не із АЗС, бочки, каністри, а саме із транспортного засобу - із бензовоза, який повинен бути обладнаний витратомірами-лічильниками. Отже, заправляти техніку підрядника зі стаціонарної ємності не можна, інакше ця операція буде віднесена до реалізації пального, навіть якщо всі інші вимоги будуть виконані.Тобто фактично цю вимогу може виконати лише те підприємство, яке має у власності або користуванні бензовоз.

Якщо ж заправити техніку підрядника не із бензовоза, а зі стаціонарного резервуара, то аграрій не дотримається одночасно всіх вимог, які роблять таку заправку власним споживанням. Отже, таке заправляння техніки підрядника буде вважатися реалізацією пального.

Якщо не виконуються умови пп. 14.1.212 ПКУ, то доцільно оформити договір оренди техніки або оренда з екіпажем.