Згідно з частиною другою статті 21 КЗпП України працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної та творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.Відповідно до статті 102-1 КЗпП України сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця – фізичної особи.Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу. Законодавством про працю не встановлено обмежень стосовно роботи за сумісництвом: щодо кількості трудових договір за сумісництвом і щодо кількості відпрацьованих загальних годин протягом робочого дня за всіма місцями роботи, якщо такі обмеження не встановлені колективним договором або угодою сторін.Оскільки робота за сумісництвом має виконуватись у вільний від основної роботи час, тобто графіки роботи за основним місцем роботи і за місцями роботи за сумісництвом не повинні "накладатись", директору можна запровадити:дистанційну роботу. Відповідно до ст. 60-2 КЗпП При дистанційній роботі працівник розподіляє робочий час на власний розсуд, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не визначено трудовим договором. При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 цього Кодексу.За погодженням між працівником і роботодавцем виконання дистанційної роботи може поєднуватися з виконанням працівником роботи на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця. Особливості поєднання дистанційної роботи з роботою на робочому місці у приміщенні чи на території роботодавця встановлюються трудовим договором про дистанційну роботу.гнучкий режим робочого часу. Відповідно до ст. 60 КЗпПГнучкий режим робочого часу - це форма організації праці, за якою допускається встановлення іншого режиму роботи, ніж визначений правилами внутрішнього трудового розпорядку, за умови дотримання встановленої денної, тижневої чи іншої, встановленої на певний обліковий період (тиждень, місяць, квартал, рік тощо), норми тривалості робочого часу.Гнучкий режим робочого часу передбачає:1) фіксований час, протягом якого працівник обов’язково повинен бути присутнім на робочому місці та виконувати свої посадові обов’язки. При цьому може передбачатися поділ робочого дня на частини;2) змінний час, протягом якого працівник на власний розсуд визначає періоди роботи в межах встановленої норми тривалості робочого часу;3) час перерви для відпочинку і харчування.