Відповідно до п. 7 НП(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу), входить до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюють величину резерву сумнівних боргів (РСБ). Зверніть увагу на визначення поточної заборгованості за п. 6 НП(С)БО 10: це заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги.

РСБ створюють за заборгованістю, яка виникає під час нормального операційного циклу або яку буде погашено протягом 12 місяців із дати балансу (п. 4 НП(С)БО 10).

Фінансовим активом є дебіторська заборгованість, не призначена для продажу. Мовиться йде про дебіторську заборгованість, що виникає внаслідок надання коштів, продажу інших активів, робіт, послуг безпосередньо боржникові та не є фінансовим активом, призначеним для перепродажу (п.п. 4, 6 НП(С)БО 13 «Фінансові інструменти»). При цьому така дебіторська заборгованість повинна відповідати й загальним ознакам фінансового активу, зокрема підпадати під ознаки контракту, що надає право отримати грошові кошти або інший фінансовий актив від іншого підприємства (п. 4 НП(С)БО 13).

Тож РСБ створюють щодо дебіторської заборгованості, за якою має бути отримано кошти чи їх еквіваленти за продукцію, товари, роботи, послуги.

Виходить, що за неповерненим судовим зборов РСБ можна не створювати.