Сумісник працює дистанційно, відповідно до ст. 60-2 КЗпП при дистанційній роботі працівник розподіляє робочий час на власний розсуд, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не визначено трудовим договором.Отже, оскільки особа не може виконувати свої трудові обов’язки одночасно (в одні й ті ж години) за основним місцем роботи і місцем роботи за сумісництвом, то дистанційна робота в даному випадку є правильним оформленням, оскільки при дистанційній роботі працівник самостійно регулює режим робочого часу. Варто у трудовому договорі не встановлювати фіксований робочий час і не встановлювати, що на працівника розповсюджуються правила внутрішнього трудового розпорядку.Щодо наслідків, якщо зовнішній сумісник при виконанні роботи дистанційно виконує свої трудові обов'язки передбачені його посадовою інструкцією, законодавство не встановлює обов'язок роботодавцю за сумісництвом перевіряти графік роботи працівника за основним місцем роботи, тому щодо роботодавця і працівника з боку Держпраці не має загрожувати відповідальність.