Акредитивні розрахунки у ЗЕД: ефективний захист від валютних та комерційних ризиків

Що таке акредитив та навіщо він потрібен підприємству

В Україні порядок проведення розрахунків за акредитивами (в гривнях та іноземній валюті) регулюють, зокрема, § 3 глави 74 ЦКУ та Положення про порядок здійснення банками операцій за акредитивами, затвердженого постановою Правління НБУ від 03.12.2003 р. № 514 (далі – Положення № 514).

Так, відповідно до п. 3 розд. І Положення № 514 під час здійснення розрахунків за ЗЕД-контрактом використовують усі акредитиви, що передбачені діючими уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів. Зокрема, мовиться про Уніфіковані звичаї та правила для документарних акредитивів, у редакції МТП від 25.10.2006 р., які діють з 01.07.2007 р. (UCP 600), які є обов’язковими для всіх сторін, якщо інше не передбачено умовами акредитива.

Мінекономіки України на підставі листа НБУ від 13.06.2024 № 57-0008/45418 підтверджує, що для документарних акредитивів в Україні застосовують Уніфіковані правила та звичаї для документарних акредитивів (Uniform Customs and Practice for Documentary Credits), публікація Міжнародної торгової палати за № 600. При цьому ці Уніфіковані правила застосовуються лише у випадку, якщо посилання на такі документи міститься у тексті документарного акредитиву.

Отже згідно з вищезазначеним листом НБУ банки України здійснюють операції за акредитивами відповідно до вимог статей 1093-1098 ЦКУ, Положення № 514 та Уніфікованих правил та звичаї для документарних акредитивів (UCP 600).

Документарний (резервний або стендбай) акредитив є поширеним видом забезпечення виконання договору про поставку (закупівлю).

Загальні правила щодо відкриття, авізування, супроводження, виконання та закриття резервних акредитивів, що здійснюють банки для будь-яких фізичних чи юридичних осіб, представництв юридичних осіб-нерезидентів під час їх розрахунків у національній та іноземній валюті або для забезпечення виконання їх зобов’язань за договорами, оформленими відповідно до вимог законодавства

України або за документами, що мають силу договору та / або для власних потреб, встановлені розд. IV Положення № 514.

А у п. 4 розд. І Положення № 514 наведені визначення термінів, що стосуються акредитивної форми розрахунків, у тому числі в сфері ЗЕД. Зокрема, акредитив – це грошове зобов’язання банку-емітента виконати зобов’язання проти належного представлення. У сфері ЗЕД розрахунки за акредитивами провадять як при експорті, так і при імпорті.

Нюанси застосування акредитива

Наказодавець акредитива для його відкриття подає до банку-емітенту заяву про відкриття документарного акредитива довільної форми із зазначенням усіх обов’язкових реквізитів, визначених п. 14 розд. ІІ Положення № 514. Зокрема, це:

• сума та назва валюти акредитива (назву зазначають літерним або цифровим кодом інвалюти відповідно до Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затверджених постановою Правління НБУ від 04.02.1998 р. № 34);

• опис товару (робіт, послуг), який не суперечить опису, зазначеному в контракті;

• номер і дата ЗЕД-контракту;

• перелік документів (назву документів), проти яких здійснюватиметься платіж за акредитивом, і кількість їх оригіналів та/або копій;

• спосіб виконання акредитива – шляхом платежу за пред’явленням або шляхом платежу з відстроченням тощо;

• комісійні винагороди та відшкодування витрат – за чий рахунок підлягають сплаті комісійні винагороди та відшкодування витрат банків.

Правильність заповнення всіх необхідних реквізитів заяви про відкриття акредитива в банку-емітенті перевіряють, зокрема, на їх відповідність таким реквізитам ЗЕД-контракту, як наказодавець акредитива, бенефіціар, валюта і сума (якщо вони зазначені в контракті), опис товару (робіт, послуг), перелік документів.

Характеристика акредитивів

Нижче у таблиці наведено характеристики акредитивів за деякими ознаками.

Можна використовувати і резервний акредитив (пп. 23 п. 4 розд. І Положення № 514): «це безвідкличне незалежне зобов’язання банку-емітента, надане бенефіціару на прохання наказодавця акредитива або за дорученням іншого банку, або від власного імені сплатити кошти за наказодавця акредитива (принципала) або за себе, або акцептувати і сплатити виставлені бенефіціаром переказні векселі (тратти), або уповноважити інший банк провести такий платіж, або акцептувати і сплатити переказні векселі (тратти), або надати повноваження іншому банку здійснити негоціацію в разі отримання вимоги платежу разом з іншими документами (якщо надання таких документів було передбачено умовами резервного акредитива). Резервний акредитив є формою забезпечення виконання зобов’язань та за своєю суттю є гарантією».

Підкреслимо, що акредитив – це дієвий спосіб мінімізації ризиків невиконання контрагентом зобов’язань, адже:

• при експорті банк-резидент (у разі потреби) для прийняття рішення щодо надання підтвердження акредитива здійснює аналіз фінансового стану банку-емітента з метою оцінки майбутніх ризиків. За погодженням між підтверджуючим банком і банком-емітентом забезпеченням підтвердження акредитива можуть бути, зокрема, кошти грошового забезпечення, що розміщуються в підтверджуючому банку; кредитні лінії/ліміти, відкриті/установлені підтверджуючим банком для банку-емітента; гарантії, що надаються на користь підтверджуючого банку третіми сторонами; інші види забезпечення, визначені законодавством України (п. 60 розд. ІІІ Положення № 514);

• при імпорті банк-емітент виконує зобов’язання за акредитивом шляхом, зазначеним в акредитиві, за умови належного представлення документів до виконуючого банку або до банку-емітента (платежу за пред’явленням документів, платежу з відстроченням або акцепту в банку-емітенті тощо) (п. 34 розд. ІІ Положення № 514).

Якщо йдеться про покритий акредитив, то його банк-емітент відкриває за умови, що він забезпечений коштами наказодавця акредитива, які бронюються на окремому рахунку в банку-емітенті. У разі відкриття непокритого акредитива банк-емітент гарантує оплату за акредитивом за умови надання йому належного забезпечення або без будь-якого забезпечення, у тому числі якщо на рахунку наказодавця акредитива тимчасово немає коштів (п. 18 розд. ІІ Положення № 514).

Акредитив є чинним з дати його відкриття, крім випадків, коли текст акредитива містить окрему умову щодо дати або події, після якої відкритий акредитив набере чинності.

Акредитив закривають в банку-емітенті після виконання всіх платежів або після закінчення строку дії акредитива за умови, що банк-емітент отримав усі необхідні підтвердження того, що документи за акредитивом не були подані (п. 46 розд. ІІ Положення № 514).

Наказодавець акредитива має право ініціювати дострокове закриття (анулювання) акредитива. Акредитив вважають анульованим при виконанні певних умов (п.п. 39, 40 розд. ІІ Положення № 514).

Також варто знати, що договірні відносини, що є між банками, які беруть участь у здійсненні операцій за акредитивами, або між наказодавцем акредитива та банком-емітентом не поширюються на бенефіціара. А під час здійснення операцій за акредитивами всі сторони мають справу лише з документами (проти яких здійснюватиметься платіж), а не з товарами, послугами або роботами, яких можуть стосуватися такі документи (пп. 6, 7 розд. І Положення № 514).

Решту особливостей здійснення банками операцій з акредитивами можна дізнатися з Положення № 514 або з консультацій відповідальних працівників банку-емітента, які нададуть кваліфіковану допомогу у цьому.

Умови та порядок проведення ЗЕД-розрахунків за акредитивами

Їх передбачають у ЗЕД-договорі між його сторонами: бенефіціаром і наказодавцем акредитива. Якщо в тексті такого договору передбачено, що розрахунки за акредитивами регулюють UCP 600, то це можливо тільки у разі їх несуперечності українському законодавству. Сам же акредитив є угодою, що відокремлена від контракту, на якому вона базується, а платіж за ним здійснюють в безготівковій формі шляхом переказу коштів відповідно до умов акредитива (п.п. 5 та 6 розд. І Положення № 514).

Відповідно до п. 4 розд. І Положення № 514:

• бенефіціар – це особа, на користь якої відкривається акредитив;

• наказодавець акредитива – особа, за дорученням якої в банку-емітенті відкривається акредитив.

Зверніть увагу, що Положення № 514 встановлює порядок здійснення операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями уповноваженими банками. Але окремі його норм важливо знати і звичайним суб’єктам ЗЕД, які оберуть таку форму розрахунків. Позаяк спосіб платежів – це одна з істотних умов ЗЕД-контракту і його сторони в якості способу платежу можуть обрати умови документарного акредитива.