Поточний ремонт основних засобів

Ремонт власних ОЗ

Перед тим, як проводити будь-які ремонтні роботи слід визначитися: матимуть вони характер ремонту чи поліпшень.  Зорієнтуватися допоможуть п. 15 НП(С)БО 7 «Основні засоби» та п. 29 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Мінфіну від 30.09.2003 р. № 561 (далі – Методрекомендації № 561). Вони визначають, що рішення про характер і ознаки здійснюваних підприємством робіт приймає керівник підприємства, виходячи, зокрема із суттєвості понесених витрат. При класифікації робіт враховують такі фактори:

• чи спрямовані вони на підвищення техніко-економічних можливостей (модернізація, модифікація, добудова, реконструкція) об’єкта; 

• чи приведуть у майбутньому до збільшення економічних вигод; 

• чи здійснюються лише для підтримання об’єкта в придатному для використання стані.

Якщо у зв’язку з проведеними роботами підприємство не очікує на збільшення первісно очікуваних економічних вигід, а лише відновлює його технічні характеристики (підтримує об’єкт в належному стані), то такі роботи класифікують як ремонт. 

Якщо ж в наслідок проведених робіт очікують на підвищення техніко-економічних можливостей об’єкта, та як наслідок, збільшення економічних вигід від його використання у майбутньому, то це поліпшення. 

До поліпшень можна віднести, наприклад такі роботи: 

• модернізацію, модифікацію об’єкта ОЗ з метою продовжити термін його експлуатації чи збільшити виробничу потужність;

• заміну окремих частин устаткування/обладнання з метою підвищити якість продукції;

• запровадження більш ефективного технологічного процесу, що дозволить зменшити первісно очікувані виробничі витрати;

• добудову/перебудову/надбудову приміщення чи будівлі, внаслідок чого збільшуються її площа, обсяг та умови виконання робіт.  

Загалом, підходи до визначення того, які роботи вважають ремонтом, а які – поліпшенням, варто вказати у документі про облікову політику підприємства. Такі положення будуть застосовуватися всіх ОЗ на підприємстві. Такий розподіл є важливим, для бухгалтерського обліку понесених витрат. Рішення керівника стосовно робіт, які належить провести, слід оформити відповідним наказом.

Документальне оформлення

Щоб провести ремонт потрібна підстава. Скажімо, пошкодження чи дефект об’єкта ОЗ виявлено матеріально відповідальною особою або настав час проводити плановий ремонт.    

В цьому випадку спершу оформляють наказ керівника про проведення ремонту, а тоді відповідальна особа складає дефектний акт. В такому документі повинен бути прописаний характер і обсяг робіт, які належить провести, перелік деталей та елементів, які слід замінити та ін. Дефектний акт складають на кожен об’єкт ОЗ, який потребує ремонту. 

Універсальної форми дефектного акта не затверджено. Для деяких об’єктів ОЗ можна використати такі форми:

• Відомість дефектів на ремонт машин (форма № ВЗСГ-6, додаток 6 до Методичних рекомендацій
  щодо застосування спеціалізованих форм первинних документів з обліку виробничих
  запасів в сільськогосподарських підприємствах, затверджених наказом Мінагрополітики 21.12.2007 р. № 929). Цей документ використовують у випадку виявлення дефектів сільгосптехніки (комбайнів, тракторів, сівалок, плугів тощо);        

• Акт про виявлені дефекти устаткування – типова форма М-17, затверджена наказом Мінстату № 193; 

• Дефектний акт – додаток до спільного листа Державного комітету України з будівництва та архітектури та Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 25.02.2005 р. № 7/8-134, № 4/3-260. Такий документ призначено, перш за все, для ремонту об’єктів житла, соціальної сфери, комунального призначення та благоустрою. 

Також підприємство може розробити самостійно форму дефектного акта, за умови що документ міститиме всі обов’язкові реквізити первинного документа зі ст. 9 Закону про бухоблік.   

Безпосередній ремонт об’єкта ОЗ оформляють актом приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих основних засобів (п. 28 Методрекомендацій № 561). Якщо йдеться про застосування типових форм документів, то можна використати Акт приймання-передачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів – типова форма ОЗ-2, затверджена наказом Мінстату від від 29.12.1995 р. № 352. Або ж скористатися формами актів, затвердженими наказом Мінфіну від 13.09.2016 р.  № 818:  Акт передачі на ремонт, реконструкцію та модернізацію основних засобів та Акт приймання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих основних засобів.

Якщо підприємство ремонтує об’єкти ОЗ самостійно, то згадані акти оформляють в одному примірнику. 

Якщо ремонт здійснює стороння організація, то акти складають у двох примірниках. Один  примірник акту передають до бухгалтерії підприємства, а другий – надають підрядній організації, яка виконувала ремонт. Зрозуміло, що в цьому випадку оформленню актів повинно передувати укладення договору підряду на виконання ремонтних робіт.  

Так як ремонт об’єкта ОЗ не змінює його техніко-економічні характеристики, то вносити дані в технічні паспорти, інвентарні картки або інші регістри аналітичного обліку не потрібно (п. 33 Методрекомендацій № 561). 

Бухоблік

За п. 15 НП(С)БО 7 та п. 32 Методрекомендацій № 561 витрати, що здійснюються підприємством для підтримання об’єкта в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання (технічний огляд, технічне обслуговування, ремонт тощо), включаються до складу витрат звітного періоду. Тобто такі витрати не збільшують первісну вартість об’єкта ОЗ. 

Нагадаємо, що під час проведення ремонту об’єкта ОЗ його продовжують амортизувати. Пункт 29 НП(С)БО 7 передбачено припинення нарахування амортизації у випадках його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації. А от щодо поточного ремонту ОЗ, відповідних правил не передбачено. 

Залежно від напряму використання ОЗ, витрати на його ремонт можуть відображатися в складі:

• загальновиробничих витрат –  на рахунку 23 «Виробництво», 91 «Загальновиробничі витрати»; 

• адміністративних витрат – на рахунку 92 «Адміністративні витрати»;

• витрат на збут –  на рахунку 93 «Витрати на збут»;

• інших операційних витрат – на субрахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності».

Якщо ремонт відбувався підрядним способом, то понесені витрати списують одразу на той рахунок (субрахунок), на якому відображають амортизацію відремонтованого ОЗ. 

Якщо підприємство здійснює ремонт власними силами, то всі понесені витрати спочатку групують на рахунку 23. Сюди відносять вартість використаних під час ремонту матеріалів, запчастин; зарплату працівників, зайнятих ремонтом; суму єдиного внеску, нарахована на таку зарплату; амортизацію ОЗ, які були задіяні в ремонті тощо.

Запчастини та додаткові матеріали, які підприємство купує для проведення ремонту, спершу оприбутковують як запаси за первісною вартістю, визначеною за правилами п. 9 НП(С)БО 9. Такі запаси відображають на субрахунках 205 «Будівельні матеріали», 207 «Запасні частини», 209 «Інші матеріали». Використовуючи матеріали та запчастини для ремонту, їх вартість списують в дебет рахунка 23.   

Після завершення ремонту ОЗ загальну вартість проведених робіт, накопичені на рахунку 23, списують до дебету одного з рахунків 91, 92, 93, 94, залежно від напряму використання об’єкта.  

Собівартість послуг з ремонту, проведеного ремонтним підрозділом підприємства, зменшується на вартість матеріалів (зокрема запасних частин), отриманих при його проведенні, які придатні до подальшого використання і оприбутковані у складі запасів (крім матеріалів, отриманих при ліквідації об’єктів основних засобів та інших необоротних матеріальних активів). Про це сказано в Інструкції № 291 в поясненнях до рахунку 23.

Ремонт орендованих ОЗ

За ст. 776 ЦКУ поточний ремонт речі, переданої в найм, провадиться наймачем (орендарем) за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. З цього слідує, що в договорі оренди сторони можуть передбачити відшкодування орендодавцем витрат, понесених орендарем на ремонт орендованого об’єкта. 

Ремонтні роботи, що проводяться для підтримки об’єкта оренди в робочому стані, якщо вони не компенсуються орендодавцем або компенсуються після повернення об’єкта оренди, орендар включає у витрати звітного періоду (п. 15 НП(С)БО 7, п. 32 Методрекомендацій № 561). Вартість таких робіт відображають на тих самих рахунках бухобліку, що і суми орендної плати. Залежно від сфери використання орендованого об’єкта, це може бути рахунок 23, 91, 92, 93, 94. 

Про поліпшення орендованого майна див. у статті «Поліпшення орендованого майна: облік, оподаткування»

Докладніше про ремонт орендованих основних засобів див. у статті «Ремонт орендованих основних засобів»

Компенсація ремонту

Зазвичай, якщо договір містить умови про відшкодування вартості ремонту, то прописують один із варіантів: орендодавець компенсує вартість ремонту грошовими коштами (одразу або після повернення об’єкта оренди) або суму компенсації за ремонт зараховують в рахунок орендної плати. 

Зрозуміло, ремонт орендованого об’єкта сам по собі, не був метою господарської діяльності орендаря. Він проводив його для підтримання об’єкта в робочому стані, не мав на меті надати роботи/послуги орендодавцю та отримати від цього дохід. Тож за своєю суттю отримана компенсація – це відшкодування понесених витрат. 

Однак бухгалтерська практика склалася таким чином, що обговорювану ситуацію прирівнюють до передачі орендодавцеві результатів робіт, а відшкодування вартості ремонтних робіт – до своєрідної оплати за такі роботи. Непрямо на це вказує лист Мінфіну від 27.02.2006 р. № 31-34000-20-16/4000. В ньому відомство зазначає, що компенсація    здійснених орендарем  поліпшень  об’єкта  орендованого  майна,  які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому  шкоди,  мають відображатися
на  підставі  первинного  документу,  у  якому має зазначатися,  зокрема, узгоджена сторонами сума компенсації (обсяг господарської операції). Звісно в листі йдеться про невіддільні поліпшення об’єкта, однак такий же підхід прийнято застосувати до компенсації ремонту орендованого майна.  

ПДВ

Якщо роботи виконано підрядним способом, то належним чином складена та зареєстрована підрядником в ЄРПН податкова накладна дає замовнику право на податковий кредит. Так само до податкового кредиту відносять «вхідний» ПДВ у вартості матеріалів та запчастин, придбаних для проведення ремонту власними силами. При цьому якщо відремонтований ОЗ використовують в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності, компенсуючі податкові зобов’язання за п. 198.5 ПКУ нараховувати не потрібно.

Податок на прибуток

В обліку цього податку орієнтуємся на бухоблік. Тобто витрати, понесені на ремонт власних та орендованих ОЗ, впливають на фінансовий результат до оподаткування так само, як і в бухобліку – вони будуть відображені у складі поточних витрат. Щоправда якщо ремонтуються невиробничі ОЗ, то в такому випадку бухгалтерський фінрезультат слід збільшитина суму витрат на ремонт (п. 138.1 ПКУ).