Поворотна фіндопомога-2026: окремі нюанси надання, обліку

Як відомо, будь-які договірні відносини базуються як на правах, так і на обов’язках їх сторін. Так, договір ПФД фіксує порядок надання та строки повернення такої фіндопомоги. Як ми вже згадували, строк дії договору ПФД встановлюється за домовленістю сторін і починається з моменту передачі грошей, оскільки саме тоді він вважається укладеним (ч. 1 ст. 1046 ЦКУ). Конкретні умови та порядок надання ПФД (готівкою чи в безготівковій формі) і повернення грошей варто зазначати в договорі. Не зайве вказати за яким документом буде оформлено передачу коштів: розпискою позичальника, видатковим касовим ордером чи іншим документом (ч. 2 ст. 1047 ЦКУ).

Також ЦКУ не встановлює обов’язку посвідчувати нотаріально договір ПФД.

ПФД вважають повернутою в момент зарахування запозиченої суми на банківський рахунок позикодавця (ч. 1 ст. 1049 ЦКУ). Але якщо позичальник отримав кошти через касу підприємства, моментом її повернення буде  внесення грошей в касу.

Законодавство не передбачає умови цільового використання позики, уключаючи поворотну фінансову допомогу, і не обмежує строків повернення цієї допомоги.

Якщо йдеться про поворотну фінансову допомогу, отриману від нерезидента, то Положення про порядок надання банками Національному банку України інформації щодо договорів, які передбачають виконання резидентами боргових зобов’язань перед нерезидентами-кредиторами за залученими резидентами кредитами, позиками, затверджене постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 6 (далі – Положення № 6), теж ототожнює її з позикою. Так, у пп. 3 п. 2 розд. І Положення № 6 сказано, що  кредит, позика – це валютні цінності, які надаються/одержуються у кредит (позику, уключаючи поворотну фінансову допомогу) відповідно до кредитного договору (договору позики).

Далі розглянемо окремі нюанси договорів ПФД.

Несвоєчасне повернення ПФД

Нагадаємо, що згідно п. 11 НП(С)БО 11 «Зобов’язання» поточні зобов’язання відображають у балансі за сумою погашення, тобто за недисконтованою вартістю. Якщо підприємство не повертає у належний строк поворотну фіндопомогу (ПФД), то її вважають простроченою. Така прострочена заборгованість залишається поточною, її не визначають як довгострокову. Те, що заборгованість за зобов’язанням щодо ПФД не повернена на дату балансу не робить довгостроковою. Зокрема, Верховний Суд у постанові від 04.12.2019 р. у справі № 826/16321/18 наголосив: «… для визнання заборгованості, за якою строк погашення на дату балансу складає менше дванадцяти місяців, довгостроковою, обов`язковою визнана сукупність двох умов: первісний строк погашення такої заборгованості був більшим, ніж 12 місяців, та до затвердження фінансової звітності існує угода про пролонгацію (переоформлення) такої угоди на строк понад 12 місяців. 

Прострочена заборгованість не може розглядатися як довгострокова, оскільки період повернення коштів одержувачу вже настав. Той факт, що заборгованість за зобов`язанням фактично не повернена на дату балансу (до терміну закінчення позовної давності), не надає їй статусу довгострокової, оскільки в будь-який момент кредитор має право вимагати повернення усієї суми такої заборгованості».

Щодо договору позики, за яким заборгованість погашається на вимогу позикодавця, наприклад, протягом 15 днів після вимоги, то така заборгованість теж не є довгостроковою.

Відповідно до п. 4 НП(С)БО 10 довгострокова дебіторська заборгованість – сума дебіторської заборгованості, яка не виникає під час нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.

Прострочена ПФД не призводить до податкових наслідків у сторін відповідного договору. Але завважимо, що податківці не полишають спроб щодо вимоги дисконтування з відповідним оподаткуванням за простроченими та/або пролонгованими кредитами (позиками), про що й свідчать певні судові процеси. Тож з метою запобігання можливих ризиків рекомендуємо повертати ПФД своєчасно, в межах 12 місяців з дати її отримання та закривати договір за нею. За необхідності – укладати новий договір на надання короткочасної ПФД.

Неповернення ПФД протягом 12 календарних місяців з дня її отримання небезпечно з позиції оподаткування для платників єдиного податку 1-3 груп (пп. 3 п. 291.11 ПКУ). Тобто платників податку на прибуток це не стосується, а  строки повернення ПФД можуть бути будь-якими за погодженням сторін. Але є певні облікові нюанси. Так, не дисконтується лише короткострокова заборгованість, строк погашення якої не більше 12 місяців з дати балансу (п. 11 НП(С)БО 11 «Зобов’язання»). Якщо термін ПФД перевищує цей строк є дисконтування.

Надання фізособою ПФД

На практиці трапляються досадні помилки, коли фізособа (зокрема, засновник) перераховує зі своєї банківської картки на рахунок ТОВ кошти в якості ПФД просто з формулюванням  в платіжному документі «Поповнення рахунку». Це є помилкою, яку варто виправити. Пояснимо.

Законодавство не обмежує форму надання ПФД, у тому числі засновником – фізособою (зокрема, готівкою, з картрахунку, поточного рахунку). Рівночасно Інструкція про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затверджена постановою Правління НБУ від 29.07.2022 р. № 163. Вона встановлює вимоги до платіжної інструкції при перерахуванні коштів і не передбачає внесення будь-яких змін до платіжних документів.

НБУ ще в листах від 09.06.2011 р. № 25-111/1438-7141 та від 26.09.2005 р. № 25-113/1506-9580 зазначав, що питання внесення змін до реквізиту «Призначення платежу» після зарахування коштів на рахунок одержувача необхідно вирішувати в порядку, погодженому між платником і одержувачем коштів. 

У наявній судовій практиці теж був обґрунтований вихід у вирішенні питання про уточнення призначення платежу після списання коштів з рахунку платника. Він полягає в обміні листами між сторонами платіжної операції (див., наприклад, ухвалу Київського апеляційного адмінсуду від 23.04.2014 у справі № 2а-3335/10/2670, ухвалу Житомирського апеляційного адмінсуду від 19.02.2013 у справі № 0670/3840/12, ухвалу ВАСУ від 13.11.2012 р № К-20530/10). І хоча ці листи НБУ та судові рішення стосуються періоду, який передує дії Закону України «Про платіжні послуги», вважаємо, що підхід до вирішення питання має бути аналогічний.

Тобто за вищенаведеним прикладом є фактичне перерахування коштів фізособою на підставі договору про надання ПФД, але без точного призначення перерахування коштів. Просто було зазначено «Поповнення рахунку». На нашу думку, немає сенсу «ганяти» гроші взад-вперед, а варто скористатися можливістю листом узгодити фактичне призначення перерахованих коштів. Адже після зарахування коштів на рахунок одержувача такі питання необхідно вирішувати в порядку, погодженому між платником і одержувачем коштів (див. вище листи НБУ). 

Тому рекомендуємо звернутися з відповідним листом до фізичної особи, яка перерахувала кошти. У цьому листі  обґрунтувати підставу зарахування перерахованої суми, тобто послатися на відповідний договір про надання ПФД. Текст листа може бути приблизно таким: «<…00/00/0000 р. була перерахована сума …  на підставі платіжної інструкції … із неповним зазначенням призначення платежу. Просимо вважати ці кошти в сумі … як надання  поворотної фінансової допомоги, наданої за договором про надання поворотної фінансової допомоги №… від …  00/00/0000 р. … >».

Тобто слід скласти такий лист у довільній формі, завізувати його обома сторонами (підприємство та фізособа) розрахункової операції. Цей лист і буде підставою для зарахування отриманих підприємством коштів у якості наданої ПФД фізичною особою.

ПДВ та поворотна фіндопомога

Операції з ПФД ніяк не пов’язані з наданням послуг чи постачанням товарів. Адже поворотна фінансова допомога –  це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором позики, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій за користування коштами, а також є обов’язковою до повернення. Тож на такі поворотні кошти право власності не переходить і, власне, відсутній процес надання послуг, оскільки використовують лише позичені кошти, а не споживчий результат якоїсь роботи. Аналогічну позицію викладено, наприклад, в ІПК ДФС від 01.02.2019 р. № 356/6/99-99-15-02-02-15/ІПК.