Відпустки: які нововведення діють з 24 грудня 2023 року

Відпустки під час воєнного стану

Законом № 3994 внесені зміни до ст. 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-ІХ (далі – Закон № 2136).

Так, у період дії воєнного стану надання працівнику будь-якого виду відпустки (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустки у зв’язку з усиновленням дитини) понад щорічну основну відпустку (24 к. дн.), за рішенням роботодавця може здійснюватися без збереження заробітної плати. Невикористані дні такої відпустки переносяться на період після припинення або скасування воєнного стану.

Роботодавець може надавати невикористані дні вищезазначеної відпустки без збереження заробітної плати.

Можливість  надання відпусток без збереження зарплати діятиме й після завершення воєнного стану (п. 3 прикінцевих положень Закону № 3994).

Завважимо, що можливість надання відпустки, згаданої вище, без збереження зарплати не стосується керівних працівників закладів освіти та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників.

Крім того, відтепер роботодавець може відмовити у наданні будь-якого виду відпусток (окрім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) не лише працівникам, залученим до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, а й тим, хто зайнятий на виробництві товарів оборонного призначення або залучений до виконання мобілізаційного завдання (замовлення).

Додаткові щорічні відпустки

В оновленій ст. 76 КЗпП закріплено, що тривалість щорічних додаткових відпусток може бути встановлена не лише нормативно-правовими актами, а й трудовим та/або колективним договором.

Відпустка при народженні дитини

Уточнено, що скористатися такою відпусткою працівник може не пізніше трьох місяців із дня народження дитини (ст. 77-3 КЗпП). Право на таку відпустку батько дитини, який не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, має за умови, що вони спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки. Це підтверджується заявою матері дитини та свідоцтвом про народження дитини, в якому зазначена відповідна інформація про батька дитини.

Також уточнено, що баба, дід або інший повнолітній родич дитини, які фактично здійснюють догляд за дитиною, мати (батько) якої є одинокою матір’ю (одиноким батьком), можуть скористатися відпусткою при народженні на підставі заяви одинокої матері (одинокого батька) дитини.

Додамо, одноразова оплачувана відпустка при народженні дитини триває до 14 календарних днів (без урахування святкових і неробочих днів).

Відпустки без збереження зарплати

Відпустки без збереження зарплати за угодою сторін можуть надаватися на строк до 30 к. дн. на рік (раніше 15 к. дн.). Рівночасно на час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії проти України, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру працівнику може надаватися відпустка без збереження зарплати без обмеження вищезгаданого строку (30 к. дн.). При цьому тривалість відпустки визначається угодою сторін (ст. 26 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР, далі – Закон про відпустки).

Також період відпусток, наданих відповідно до ст. 26 Закону про відпустки, не зараховують до стажу, який дає право на щорічну відпустку. Втім відпустки без збереження зарплати, надані за період до 24.12.2023 р. згідно ст. 26 Закону про відпустки та положенням Закону № 2136 слід враховувати у відпускному стажі. Не враховують у відпускному стажі відпустки без збереження зарплати, що були надані працівникам, які виїхали за кордон або набули статусу внутрішньо переміщеної особи згідно ч. 4 ст. 12 Закону № 2136.

До стажу, що дає право на щорічні відпустки входять (з урахуванням винятків з п. 4 ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки) відпустки без збереження зарплати, надані відповідно до ст. 25 Закону про відпустки.

Відпустки без збереження зарплати (що надаються в обов’язковому порядку відповідно до ст. 25 Закону про відпустки) для працівників, які приступили до роботи після звільнення з військової служби у зв’язку із закінченням особливого періоду або оголошенням демобілізації можуть тривати до 60 к. дн. При цьому період таких відпусток входить до страхового стажу.

Відпустка на час профспілкового навчання

Профспілки, які направляють на навчання працівників підприємств, обраних до складу виборних профспілкових органів підприємства мають компенсувати роботодавцям середню зарплату, виплачену за час додаткової відпустки, наданої на підставі ст. 252 КЗпП, і термін якої до 6 к. дн.

Компенсація за невикористані відпустки призваним до війська

Працівникам, призваним на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятим на військову службу за контрактом, за їх бажанням та на підставі заяви виплачується грошова компенсація за всі не використані ними дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. Відповідна заява подається не пізніше останнього дня місяця, в якому працівник був увільнений від роботи у зв’язку з призовом на військову службу.

Перенесення вихідних та робочих днів

Відповідно до змін до ст. 67 КЗпП, які запрацюють після завершення воєнного стану перенесення вихідних та робочих днів, окрім випадків, встановлених КЗпП, визначають положення трудового та/або колективного договорів. За відсутності таких положень роботодавець може переносити вихідні та робочі дні за власним наказом (розпорядженням). Це потребує узгодження такого документу з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) або з вільно обраними та уповноваженими представниками (представником) працівників (коли немає профспілки).

Втім відтепер у КЗпП немає згадки, що КМУ може рекомендувати роботодавцям переносити робочі дні задля створення сприятливих умов для використання святкових та неробочих днів.