Відповідно до статті 19 Закону про відпустки:Одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або які усиновили дитину, матері (батьку) особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 Кодексу законів про працю України).Отже, на додаткову відпустку на дітей мають право:1) один із батьків:який має двох або більше дітей віком до 15 років;який має дитину з інвалідністю;повнолітньої особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи;який усиновив дитину;2) одинока мати;3) батько, який виховує без матері (зокрема, якщо мати тривалий час перебуває в лікувальному закладі):дитину;особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи;4) особа, яка взяла під опіку:дитину;особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи;5) піклувальник;6) один із прийомних батьків;7) один із батьків-вихователів.Якщо відпустка надається одному з батьків які мають двох або більше діток до 15 років - то так як відпустка на дітей надається одному з батьків, то для надання відповідної відпустки, один із батьків має разом із заявою про надання відпустки та свідоцтвами про народження діток, надати також документ, що інший з батьків не скористався відпусткою на дітей за цей календарний рік, або не має на неї права (довідка з місця роботи, копія трудової книжки або відомості з трудової діяльності про те, що інший з батьків не працює зараз або є ФОП, тощо).Щодо зовнішнього сумісника:Лист Мінсоцполітики 05.08.2016 № 438/13/116-16 зазначає:Враховуючи зазначене, а також те, що на роботі за сумісництвом працівник має право і на соціальні відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами і для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, підстав для ненадання працівникам-сумісникам соціальної відпустки за статтею 19 Закону України "Про відпустки" (далі - Закон) не вбачається.У Листі Мінсоцполітики від 26.06.2019 р. N 751/0/204-19 зазначає:Відповідно до статті 19 Закону жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або яка усиновила дитину, матері особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 КЗпП).За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.Враховуючи зазначене, законодавством не заборонено надання працівникам-сумісникам додаткової соціальної відпустки за статтею 19 Закону.У Листі Мінекономіки від 27.08.2021 р. № 4712-06/42842-07 зазначено:Відповідно до частини другої статті 21 КЗпП працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін. Ця норма Закону дозволяє працівникам, крім основного трудового договору, укладати трудові договори про роботу за сумісництвом.Сумісництво визначається як виконання працівником, крім основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж чи на іншому підприємстві, в установі, організації.Згідно з частиною третьою статті 56 КЗпП робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.Також повідомляємо, що статтею 2 Закону № 504 визначено право на відпустки громадян України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.З огляду на викладене, працівники, які працюють у фізичної особи – підприємця, а також які уклали трудові договори на роботу за сумісництвом, перебувають у трудових відносинах з підприємством, установою, організацією, фізичною особою і тому мають право на відпустки.Отже, то сумісництво - це робота за окремим трудовим договором і це не тягне за собою будь - яких обмежень у трудовому законодавстві. Тому працівник, який працює за сумісництвом, має також право на додаткову відпустку на дітей за сумісництвом.